Бетонні роботи під водою

Бетонні роботи під водою — виконуються двома способами: там, де глибина води невелика і немає припливів або слабке хвилювання, занурення бетону робиться через воронку в простір, який обгороджений перемичками, або безпосередньо у воду; навпроти, де глибина води велика і сильне хвилювання, роботи проводяться за допомогою кесонів, в які бетон опускається через шахти або труби.

У першому випадку в тому місці, де має бути зведено бетонну споруду, забивають шпунтові ряди паль і між ними через лійку накидають бетон. Якщо основа під бетоном нещільна і складається з накиданого каменю, то щоб уникнути просочування бетону через щебінь, яким засипано кам'яну основу, слід раніше добре ущільнити поверхню основи і покрити полотном з піднятими догори краями.

Приготувавши бетон, треба залишити його на деякий час вилежатися, прикривши в разі дощу чи сонця брезентом; це необхідно для того, щоб бетон трохи схопився, через що значно зменшиться втрата розчину від розмиву при зануренні його в воду. Англійський інженер Кініпл - для уникнення великих витрат з улаштування пристосувань для запобігання розмиванню водою підводного бетону , перший застосував вищесказане вилежування бетону і опускав у воду напівтверду бетонну масу.

Для захисту зовнішніх поверхонь свіженалитого бетону від ударів хвиль і напору текучої води Кініпл покривав ці поверхні товстої парусиною. При зануренні бетону в таких місцях, які піддаються дії сильної течії або ударам хвиль, до його опущення додається невелика кількість швидко тверднучого цементу.

Для ущільнення зануреного бетону застосовують підтрамбовку, верх якої виступає вище поверхні води для прийняття ударів трамбування. Саме трамбування слід робити обережно, щоб не було великого струси всієї маси і руху води, що сприяє розмиву бетону. Розчин для цього роду бетонів складається з 1 частини цементу і 2 частин чистого піску.

Бетонні роботи під водою

Інший спосіб занурення, запропонований інженером Кініплом, полягає в наступному: Вздовж смуги, де запроектована дана споруда, наприклад дамба, виравають по дну два рови за допомогою землерийних машин; в ці рови наливається прямо у воду напівзатверділий бетон у вигляді двох валів, доведених до рівня низьких вод.

Залежно від стану водоймища і властивостей приміненого цементу для виведення цих валів занурюють вільну бетонну масу або ж опускають її в кулях, так як досліди показали, що такі кулі чудово з'єднуються в одне ціле і утворюють моноліт. Коли накидка бетону для утворення валів закінчена, забивають залізні палі під ухилом, який повинні мати укоси споруди. Для з'єднання паль між собою надягають залізні прути з вушками.

Для утримання паль в тому ж похилому положенні на верхи їх надягають сталеві кабелі,які укріплюються до мертвих якорів. З внутрішньої сторони паль закладаються дошки, які для попередження вимивання бетону хвилюванням водоймища покриваються з внутрішньої сторони споруди полотном. По довжині споруди робляться перегородки з бетонних масивів, які з'єднуються з нижніми шарами — нерозривно, утворюючи моноліт, що підтвердили багаточисленні досліди, проведені останнім часом навіть з пісним бетоном.

З цих дослідів з'ясувалося, що для економії у витратах можливо застосовувати і пісний бетон, спостерігаючи лише за тим, щоб складові частини його добре змішуються між собою і не було надлишку води, можна без шкоди для міцності споруди занурювати бетонну масу через деякий час після того, як почався процес схоплювання. У разі великої глибини і сильного хвилювання бетонні роботи, як було сказано спочатку, виробляються всередині кесонів.

Коли грунт під основу приготований, будують навколо всієї камери, від самого низу до даху, перегородки товщиною від 3 до 4 метрів і стіни їх складають з дощок, поставлених вертикально, які після затвердіння бетону забирають. При наповненні бетону корисно настилати його верствами і не раніше класти наступний, поки попередній не затвердіє, на що потрібно близько 4 або 5 годин часу.

Опускання бетону проводиться за допомогою особливих труб з клапанами зверху і знизу. Певна кількість бетону за відкриття верхнього клапана опускається в трубу, потім верхній клапан закривається і врівноважується пружністю повітря в трубі, так і в камері за допомогою крана,що їх з’єдну, після чого можливо відкрити нижній клапан.

Підводне бетонування

Подібний спосіб опускання бетону продовжується до тих пір, поки шар бетонної кладки не досягне тієї товщини, яка могла б чинити опір тиску води знизу, після чого бетон опускають через шахти. З метою зменшення кількості бетону необхідної для заповнення повітряної камери кесона залишають каміння, яке було в грунті і заливають його бетоном.

Найбільша глибина, на якій були зроблені бетонні роботи під водою, складає 85 метрів, це було при будівництві кам'яних опор металевої вежі для моста через затоку Форт поблизу Единбурга в Шотландії.

Студент 4 к ФВГБЗ Руденко Р.