Технологія виконання арматурних і опалубних робіт

Методичні поради

Комплексний процес зведення монолітних залізобетонних конструкцій складається з наступних робочих процесів: установка опалубки; армування; укладання і ущільнення бетону; догляд за бетоном і зняття опалубки.

До складу заготовчих процесів входять: виготовлення опалубки і арматури, заготівя заповнювачів, приготування бетонної суміші.

Призначення опалубки - надання необхідної форми і розмірів майбутньої бетонної конструкції, тому внутрішні розміри опалубки повинні точно відповідати розмірам майбутнього виробу.

Елементами опалубки є: опалубні щити або окремі елементи; кріпильні пристрої; підтримуючі елементи (ліси).

За матеріалом опалубка буває: дерев'яна; сталева; комбінована; залізобетонна; пластмасова; фанерна і картонна. Опалубка повинна відповідати наступним вимогам:

- міцність, незмінність, правильність форми і розмірів;

- надійне сприйняття вертикальних і горизонтальних навантажень;

- щільність поверхні повинна виключати просочування через неї цементного молочка;

- здатність забезпечувати необхідну якість бетонної поверхні;

- можливість багаторазового використання (оборотність);

- технологічність - зручність в роботі, можливість швидкої установки і розбирання (розпалубки).

Збірно-розбірна опалубка

У  будівництві в основному застосовується розбірно-переставна опалубка з  дерев'яних, металевих або комбінованих рамних щитів.

Основні правила установки опалубки

Поступаючи на об'єкт опалубка повинна бути маркірована.  Послідовність установки опалубки указується в технологічній карті або схемі організації опалубних робіт.

Місце установки опалубних форм і лісів повинне бути очищене від сміття, снігу і пилу. Поверхня землі повинна бути спланована зрізом верхнього шару ґрунту. Підсипати для цього ґрунт не дозволяється.
При установці опалубки слід звертати особливу увагу на вертикальність і горизонтальність елементів.

Види арматури

Арматурою називають сталеві стрижні, профілі, дріт і вироби з них, призначені для сприйняття в залізобетонних конструкціях розтягуючих і знакозмінних зусиль.

Арматура, що використовується для виготовлення залізобетонних виробів, підрозділяється:

- за матеріалом на сталеву і неметалеву;

- за способом виготовлення на стрижньову, канатну і дротяну;

- за профілем на круглу гладку   і періодичного профілю;

- за принципом роботи на ненапружену і напружену;

- за призначенням на робочу, розподільну і монтажну;

- за способом установки на зварну і в'язану у вигляді окремих стрижнів, сіток і каркасів.

Напруження арматури здійснюється механічним або електротермічним способом   в заводських умовах.  

Процес напруження арматури технічно складний, тому при монолітному бетонуванні напружена арматура застосовується рідко.

Для більш повного використання властивостей металу арматуру можна зміцнювати: термічно (гарт), холодною витяжкою, сплющенням в холодному стані, волочінням через отвори діаметром, меншим ніж у арматури (волочіння через філь’єри).

Арматурна сталь, залежно від механічних якостей відноситься до різних класів. Для кожного класу гарячекатаної арматурної сталі, залежно від її хімічного складу встановлюють певні марки (Ст.З, Ст.5, 18Г2С і ін.).

Для армування заздалегідь напружених конструкцій, окрім штучної високоміцної арматури, застосовують пучки і пасма, що виготовляються з високоміцного дроту діаметром 3 мм, і канати з декількох пасм.

Разом зі сталевою арматурою для армування бетону у ряді випадків можна застосовувати склопластикову арматуру, яка не поступається по своїй міцності сталевому дроту, має у декілька разів меншу масу і велику, в порівнянні із сталевою арматурою, стійкість до корозії.

У будівництві широко використовують арматурні сітки у вигляді плоских виробів і рулонів. Для армування балок, ригелів, прогонів випускають плоскі або об’ємні  арматурні каркаси.

Арматурні вироби слід виготовляти на крупних арматурних заводах, оскільки при виготовленні арматури в дрібних цехах і на приоб’єктних полігонах в 3 - 5 разів зростають витрати ручної праці, збільшуються втрати матеріалу і  зростає вартість продукції.

Процес поетапного виготовлення арматурних виробів можна виразити наступним ланцюгом: склад арматури – розмотування – правка - чищення і різання - гнуття - зварка - готовий виріб. Розмотування з бухт, правку, чищення і різання легкої арматури здійснюють на автоматичних правильно-відрізних верстатах.
В умовах будівельного майданчика виконуються: приймання арматурних виробів, сортування і складування; підготовка до монтажу, при необхідності укрупнення і об'єднання в арматурно - опалубні блоки; установка, вивіряння арматури і остаточне з'єднання стиків; приймання робіт зі складанням акту  на приховані роботи.
При монтажі арматури необхідно забезпечувати захисний шар бетону, тобто відстань між зовнішніми поверхнями арматури і бетону.

Захисний шар в плитах і стінках завтовшки до 10 см повинен бути не менше 10 мм; у плитах і стінках більше 10 см - не менше 15 мм; у балках і колонах при діаметрі подовжньої арматури 20- 32 мм - не менше 25 мм і при більшому діаметрі - не менше 30 мм.

Вивчаючи опалубні роботи, звернути увагу на способи монтажу різних видів опалубки: зйомної і незйомної. Знати вимоги до опалубки, конструкцію й умови застосування щитової збірно-розбірної, пересувної, водопоглинаючої, вакуумної, опалубки з залізобетонних плит-оболонок, теплоізоляційної, і ін. Вимоги і способи підготовки внутрішньої поверхні опалубки перед укладанням бетонної суміші, терміни зняття опалубки.

Питання для самоперевірки

1.Види арматури та арматурної сталі.

2.Технологія заготовки арматури та основні способи її з’єднання.

3.Технологія арматурних робіт на об’єктах.

4.Порядок приймання арматурних робіт та складання акту на приховані роботи.

5.Виробництво напруженої арматури і її напруження в процесі будівництва.

6.Класифікація опалубки за видом матеріалу та конструкції.

7.Технологія та організація опалубних робіт на будівельному майданчику.

8.Обертаємість розбірно-пересувної опалубки та її розрахунок.