Вплив якості поливної води на агрофізичні властивості ґрунту

Сидоренко С.О. , Картавцева Н.М. - студенти IV курсу БГМФ
Кузьменко В.Д . - доцент кафедри сільськогосподарських меліорацій
Сидоренко О.І. - доцент кафедри ґрунтознавства і агрохімії

Зрошення у південному регіоні України є складовою частиною системи землеробства і сприяє інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Поливна вода, зволожуючи грунт, вступає у взаємодію з ним , змінює його фізичний і хімічний стан, хід мікробіологічних процесів - стає одним із факторів ґрунтоутворюючого процесу, визначає рівень ефективної і потенціальної родючості. Поряд з позитивним впливом поливної води на ґрунт відмічаються і негативні явища: виникнення вторинного засолення, осолонцювання, заболочування, ерозія ґрунтів. Усі ці перетворення в значній мірі залежать від якості поливної води.

Для зрошення сільськогосподарських культур у степовій зоні України використовуються різні водні джерела. Це, в першу чергу, Каховське водосховище на річці Дніпро; змішані води річок Дніпро та Інгулець, що подаються в  Інгулецьку зрошувальну систему; підземні води неогенових відкладень, дренажні і скидні води. Хімічний склад води цих джерел зрошення приводиться у таблиці 1.

Оцінка якості поливної води за агрономічними критеріями згідно ДСТУ - 2730-94 дозволяє зробити слідуючі висновки. Вода річки Дніпро доброї якості і відноситься до першого класу. За якісним складом переважають нетоксичні солі Са (НСО3)2 , що складають 70% від суми солей. Одним із недоліків цієї води є небезпека підлуження ґрунтів (рН = 8,2 ).Тому для покращення якості цієї води необхідно використовувати підкисляючі солі.

Поливна вода із інших джерел низької якості. Особливо виділяється вода річки Інгулець. Вона відноситься до III класу, і характеризується, як непридатна для зрошення. При тривалому зрошені з річки Інгулець виникає висока небезпека вторинного засолення і осолонцювання, токсичного впливу на рослини.

Таблиця 1 - Іонно - сольовий склад води джерел зрошення на Півдні України (дані інституту землеробства південного регіону УААН).

Серед солей переважають токсичні солі: хлориди і сульфати натрію (NaCl-2,70  Na₂SO₄ -1,03г/л), а це складає 69 %.

Дещо кращими показниками, за рахунок Дніпровської води, відзначається вода Інгулецького каналу. За всіма показниками вода відноситься до другого класу - “обмежено придатна”. Її можна використовувати, але після попереднього покращення. У складі поливної води Інгулецького каналу переважають сульфати натрію, зменшується кількість хлоридів.

Поливна вода із скидного  колектора характеризується кращими показниками по відношенню до води із  Інгулецького каналу і дренажу.  Вона відноситься до другого класу.

Поливна вода, що використовується із дренажу, за більшістю показників відноситься до другого класу, але про зрошенні цією водою виникає велика небезпека осолонцювання ґрунту (клас III). Якісний склад цих поливних вод значно змінюється, спостерігається збільшення соди (NaHCO).

Проведений аналіз показує, що проблема якості води для зрошення на півдні України загострюється. Ця проблема в різній мірі характерна для кожного джерела . Тому велику увагу треба приділяти покращенню якості поливної води, а також хімічній меліорації ґрунту.