Направленість грунтових процесів в чорноземах південних під впливом тривалого зрошення

Гур'єва О.С. - студентка 3 к., Моторига Г.М. -  4 к
Малєєв  В.О. доцент

Дослідження проводили у АТ "Чорноморський" Херсонської області, розташованому у зоні дії Каховської зрошувальної системи. Об'єктами  досліджень були чорноземи південні та поливні води р. Дніпро. Вивчення грунтових процесів базувалося на порівняно-аналітичному і порівняно-географічному методах. Основою цих підходів є метод   стаціонарних ключів-аналогів, при  якому на репрезентативних ділянках закладають групу грунтових розрізів, що характеризують незрошувані  та зрошувані грунти. Розрізи закладено у межах одного геоморфологічного елемента при однотипному сільськогосподарському використані. Протягом досліджень мінералізація зрошувальних вод р.Дніпро становила 0,32-0,51 г/л. Вміст гідрокарбонат, - хлорид і сульфат-іонів коливався відповідно у межах 2,40-3,28; 1,03-1,36 та 1,20-2,60 м.екв/л. Спостерігалася періодична поява іонів СО2-3. Кількість іонів кальцію, магнію та натрію відповідно  дорівнювала 2,0-3,3 1,4-2,6 та 0,72-2,56 м.екв/л. Водневий показник рН змінювався від 7,6 до 8,8. Клас води - гідрокарбонатно-кальцієвий. Іригаційна оцінка свідчить, що вода р.Дніпро придатна для зрошення без обмежень за винятком підвищеного показника рН та вмісту натрію. У результаті дослідів виявлено, що тривале зрошення призвело до зміни фізичних, фізико-хімічних та хімічних властивостей грунтів, які вивчали. Спостерігається неістотне зменшення кількості водостійких агрегатів у чорноземах південних, які зрошуються водами р.Днепро (20 років), на 1,04%  у орному шарі при вмісті у незрошуваному грунті 39,14%. Під впливом зрошення відзначається збільшення суми легкорозчинних солей на 0,006% у метровому шарі грунту. Серед катіонів спостерігається вилуговування іонів кальцію, кількість яких при зрошенні знизилася на 0,1 м.екв/100 г грунту (шар 0-100 см). Відзначається тенденція до збільшення вмісту іонів магнію у верхніх шарах (0-20, 20-40см) грунту, а також  катіонів натрію по всьому метровому профілю. У складі аніонів виявлено зростання гідрокарбонат-іонів на 0,005% (шар 0-100 см). Хімізм засолення незрошуваних грунтів - сульфатно-кальцієвий. Під впливом зрошення тип засолення чорноземів південних змінився на сульфатно-натрієвий.

Внаслідок тривалого зрошення (20 років)  у грунтово-поглинаючому комплексі чорноземів південних спостерігається зниження ємності катіонів на 0,49 м.екв/100г грунту (шар 0-30 см) та нагромадження іонів натрію  на 0,2% і магнію на 2% в орному шарі грунту (табл.1). Серед катіонів кількість увібраного кальцію зменшилася на 0,93м.екв/100 г грунту.

Таблиця 1. Склад увібраних катіонів чорноземів південних

В умовах інтенсивного зрошення безперечна актуальність вивчення синтезу й мінералізації гумусових сполучень. У літературних джерелах відзначається три основних напрямки розвитку процесів гумусоутворення  в умовах  зрошення: перший - збільшення вмісту гумусу і поліпшення його якісного складу, другий  - погіршення  гумусового стану, третій - деяке поліпшення  вмісту і запасів гумусу на початку зрошення з наступною стабілізацією гумусного стану грунтів.

У нашому випадку, під  впливом зрошення в чорноземах південних встановлені втрати гумусу, які у метровому шарі грунту становили 0,16% (табл.2). Найбільше зниження його було у шарах грунту 20-40 та 40-60 см і відповідно становило 11,2-12,0%.

Таблиця 2. Вплив  тривалого зрошення на вміст гумусу в чорноземах  південних

Таким чином, встановлено, що тривале зрошення (20 років) чорноземів південних призвело до негативних змін властивостей грунту.

У зрошуваних грунтах спостерігається зменшення кількості водостійких агрегатів, виявлено процеси декальцинації та осолонцювання. Втрати гумусу відображають регіональний процес дегуміфікації чорноземів у зв'язку з інтенсивним землеробством.