Нашли ошибку?

Система Orphus

Режим зрошення рису з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища

Сутула А.О., Загребіна С.О. - студенти 4 курсу БГМФ
Морозов В.В. - к. с. - г. н., доцент,
Корнбергер В.Г. - інженер-гідротехнік.

Рис - одна з найцінніших продовольчих культур у світі. Рисова крупа - основний продукт харчування більш як 3-х млрд. людей. На даний час посіви рису розташовані в 112 країнах на площі 147 млн. га, річне виробництво зерна рису у світі становить більше 500 млн. т. За врожайністю рис займає перше місце серед усіх зернових культур, а за посівними площами та валовим збором - друге місце у світі.

 Попит на рис щорічно зростає. Тому в світовому сільському господарстві значна увага приділяється розвитку галузі рисівництва, про що свідчить той факт, що 2004 рік Генеральна Асамблея ООН оголосила міжнародним роком рису. Це підкреслює необхідність збереження і подальшого розвитку галузі рисівництва в Україні.

 Кліматичні умови і, в першу чергу, довжина та тепло забезпеченість вегетаційного періоду, інтенсивність сонячного світла, а також грунтові та гідрогеологічні умови південних районів України сприятливі для вирощування рису високої якості.

 Шар води в рисових чеках є важливим фактором, від якого в значній мірі залежить продуктивність рослин рису. Вода задовольняє його фізіологічні потреби, впливає на формування вегетативних та репродуктивних органів, покращує умови живлення, регулює мікроклімат рисового поля, створюючи сприятливі умови для проходження фаз росту та розвитку від сівби насіння до збирання врожаю, сприяє підвищенню ефективності контролювання розвитку шкідливих організмів.

 В умовах півдня України вирощування рису здійснюють при скороченому затопленні, що найбільш повно відповідає біологічним особливостям цієї культури. При цьому сходи отримують при проведенні зволожувальних поливів, а шар води зі змінною глибиною створюють з фази сходів і видаляють його з поля не раніше досягнення повної стиглості.

 Рисове поле затоплюється відразу після сівби рису. Розрив у часі між внесенням азотних добрив, сівбою та затопленням не повинен перевищувати 3-4 доби. Кожен чек рисової карти повинен затоплюватися не довше 1 доби, а карта в цілому - 3-4 доби. Швидке затоплення попереджає підвищення рівня залягання мінералізованих, холодних ґрунтових вод в зону розвитку кореневої системи рису. Гідромодуль затоплення складає 30-50 л сек/га, що відповідає максимальній водоподачі.

 Глибина початкового затоплення повинна забезпечити змочування всієї поверхні чеків, на вирівняних чеках його величина не перевищує 8-10 см. Контроль за глибиною шару води здійснюється по водомірних рейках. Їх встановлюють на відстані близько 10 м від водовипускної споруди. Нуль рейки повинен фіксувати глибину шару води, коли затоплено приблизно 50% площі чека.

 Температура води при першому затопленні, яке звичайно починається в третій декаді квітня, повинна бути не менше 12-14 оС. Поступово шар води прогрівається, що створює умови для набухання насіння і початку росту, за 6-10 діб вода усотується і випаровується.

 Насіння накльовується, колеоптиль досягає розміру приблизно 6-8 мм. В цей час вільний доступ кисню до проростаю чого насіння підсилює темпи росту кореневої системи та колеоптилю. В цей період треба зосередити увагу на відведення води з понижень через водовідвідні борозни та спеціальні протоки. При можливості використовується каскадність чеків.

 Чеки залишаються без води до появи сходів, рядки яких проглядаються до краю чека. При отриманні сходів грунт повинен утримуватись в зволоженому стані, недопустимі його пересушка і утворення корки, що приводить до зрідження сходів, ослаблення молодих рослин, непродуктивних витрат азоту.

 Часто одного поливу буває недостатньо для отримання сходів. В таких випадках проводять додатковий зволожувальний полив.

 При застосуванні поверхневих способів сівби шар води, утворений при початковому затопленні, підтримують довше, до утворення рослинами рису першого справжнього листка. Саме на цей момент планують звільнення чеків від води. Відсутність води в чеках для формування сходів при цьому способі сівби не повинна перевищувати 1-2 доби.

 Після отримання сходів чеки поступово наповнюють водою, з таким розрахунком, що 1/3 частина рослин рису була над поверхнею води.

 В фазу кущіння шар води необхідно утримувати в межах 8-10 см. Збільшення глибини затоплення в цю фазу пригнічує утворення бокових пагонів.

 В фазу повних сходів рису - кущіння застосовують хімічні засоби контролювання розвитку шкідників та бур’янів згідно регламентів їх застосування. Після цього проводять підживлення посівів азотними добривами.
Після закінчення кущіння глибину води поступово збільшують до 10-12 см і утримують на цьому рівні до початку воскової стиглості. Перебої з подачею води в ці періоди вегетаційного періоду ведуть до зниження продуктивності посівів, зменшення глибини затоплення може спровокувати сходи вологолюбних бур’янів. Підвищення глибини шару води до 20 см і вище приводить до витягування рослин та зменшення їх стійкості до вилягання, що негативно впливає на рівень та якість урожаю.

Так же рекомендуем посмотреть:

© 2007 Hydrotechnics.ru.
Использование материалов разрешается при обязательной установке
активной гиперссылки на сайт Hydrotechnics.ru рядом с опубликованным материалом.

Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика