Нашли ошибку?

Система Orphus

Шляхи підвищення ефективного використання зрошуваних земель Херсонської області в умовах земельної реформи

Уманська А.О., Ковальчук  М.В. - ст.. 5 к. ГМФ
Липинець І.П. - доцент

Земля на відміну від усіх інших суспільних відносин в її природно - продуктивних та територіальних функціях є універсальним чинником суспільного відтворення та виконує багато функцій життєзабезпечення  людини.

Зрошувані землі, що складають у світі 16% площі, зайнятої сільськогосподарськими культурами, забезпечують виробництво близько 40% загального світового продовольства. В цілому наявний світовий досвід показує, що ступінь розвитку зрошення є найважливішим показником рівня культури, прибутковості і екологічної захищеності сільського господарства.

В області  пройшов переділ земельних угідь, у тому числі і  меліорованих. Утворилася велика кількість  нових землевласників, площа земельних ділянок яких не відповідає вимогам збереження технологічної цілісності меліоративних систем. Розпаювання землі і пов’язані з цим зміни форм власності в агропромисловому секторі виробництва здійснювалися без урахування особливостей використання побудованих у минулі роки меліоративних систем, головною відмінною рисою яких є те що вони були призначені для ведення колективних господарств на значних масивах оснащених широкозахватною  дощувальною технікою. В окремих  господарствах, що використовують меліоровані землі, має місце зменшення площі поливів зрошуваних земель, зникнення дощувальної техніки з поливів із різних причин, падіння обсягів ремонтних робіт і, як наслідок, погіршення технічного стану, а в деяких випадках – пряме знищення водогосподарської мережі. Станом на 1.01 2004р.,   в області в проектному режимі не використовується 175,9 тис. га зрошуваних земель. Із них з причин незадовільного технічного стану внутрішньогосподарської мережі не  використовується 51,5 тис.га, у тому  числі із-за: просадки каналів  - 12,0 тис. га, відсутності трубопроводів - 29,4 тис. га, відсутності ГТС - 11,7 тис. га.  Із-за незадовільного технічного стану насосно-силового обладнання в області не використовується 21,9 тис. га; із-за відсутності дощувальної техніки - 100,9 тис. га.

Площа земельних наділів (паїв) нинішніх землекористувачів не дозволяє забезпечити  працездатність і ефективне використання меліоративних систем. Станом на 1.01 2004 р.  в області загальна площа зрошуваних земель становить 425,9 тис. га, із них підлягло паюванню - 338,872 тис. га  або 79,6%  від загальної площі зрошуваних земель області, отримано 79875 паїв. Середній розмір такого паю становить 4,24 га.

Продовжується відмічатися негативна тенденція - падіння віддачі зрошуваного гектара. За даними статистичної звітності на зрошуваних землях  Херсонської області  в порівнянні з 1986-1990 роками знизилася  урожайність сільськогосподарських культур: по зерновим вона склала 15,5   ц/га, або 34,1% від врожайності 1986-1990р., по овочевим культурам - 154,9 ц/га, або 74,5 %, по кормовим культурам 22,1 корм. од., або 35,1% від врожаю 1986-1990 р.

Розподіл земельно - територіального ресурсу не має еколого - економічної  обгрунтованості. Екологічна і структурна незбалансованість земельного фонду знижує ефективність використання та охорону земель, погіршує природну здатність відновлення родючості грунтів, знижує ефективність функціонування  агроландшафтів. В ході земельної реформи в Україні перерозподіл земельного фонду привів  до порушення організації території сільськогосподарських підприємств, сівозмін. Так, найбільшу питому вагу у структурі посівних площ за даними 2003 року займають зернові культури, а саме 43,8%. В порівнянні з 1991-1996 роками у 2003 році відмічається збільшення посівних площ під зерновими  майже у  2 рази.  При відносній стабільності овоче-баштанних культур та картоплі за останні 5 років з 55,4% до 19,7% знизилися посіви кормових культур. Серед культур цієї групи удвічі знизилися посіви під багаторічними та однорічними травами з 21,3 до 9,8% та з 10,9 до 5,2% відповідно. Збільшуються посіви і під технічними культурами. Серед  них найбільшу питому вагу  на зрошуваних землях займає соняшник. За останні роки площа зайнята ним збільшилася з 3,5% (1991-1996 роки) до 8,7%, 11,04% відповідно у 2000 та 2003 роках. Збільшення посівів соняшнику є невиправданим не за вимогами агротехніки, ні з точки зору збереження родючості грунтів. При всій значущості цієї культури для економіки господарств у сучасних умовах, перехід до її вирощування в цілому і на зрошуваних землях зокрема,  вимагає негайного і обов’язкового уточнення та регламентації.

Порушення сівозмін наносить непоправні збитки родючості полів. Не менш важливу роль цей фактор має для економіки господарств, особливо в умовах дефіциту добрив, засобів захисту рослин та інших ресурсів.
При наявному механізмі ціноутворення та податковій політиці в останні роки сформувався значний диспаритет цін на промислову та сільськогосподарську продукцію. Вирощування більшості сільськогосподарських культур на зрошуваних землях при нинішньому рівні врожайності є збитковим, а господарства, що використовують зрошувані землі, стали неплатоспроможними. Вони не в змозі власними силами підвищити ефективність використання наявних зрошуваних земель та утримувати у належному технічному стані господарські мережі зрошуваних систем, що знаходяться у них на балансі.

За цих умов актуальним є питання розробки та введення в дію механізму державної підтримки та регулювання економічних взаємовідносин у сфері гідромеліорації і водного господарства у цілому і зрошуваних земель зокрема.

Так же рекомендуем посмотреть:

© 2007 Hydrotechnics.ru.
Использование материалов разрешается при обязательной установке
активной гиперссылки на сайт Hydrotechnics.ru рядом с опубликованным материалом.

Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика