Геоморфологія четвертинних відкладень та вплив природних чинників на стан екосистем Херсонщини

Чорнобильський В.В. - ліцеїст обласного ліцею
Жужа В. В., Кузнецов Ю.М.- доценти ХДАУ

Широке застосування меліорації, хімізації, механізації, а також сучасних форм організації виробництва передбачає, насамперед, дбайливе ставлення до Землі - головного джерела нашого добробуту. Корінна перебудова наукового забезпечення агропромислового комплексу не можлива без перегляду традиційних теорій, поглядів, рекомендацій. Це диктує необхідність виховання фахівця нового типу за принципом формування випереджаючих знань. Правильна організація і цілеспрямування людства є додатковим резервом дій, необхідних для підвищення родючості й охорони найтоншої геодерми Землі - її ґрунтового покриву, педосферы, на основі новітніх ґрунтозахисних технологій. Ґрунт, за образним висловлюванням В.В.Докучаєва, є дзеркалом ландшафту і його найважливішим компонентом. У вузькому змісті ландшафт - конкретна територія, однорідна за походженням та історією розвитку, неподільна за зональним та азональними ознаками. Така ділянка має єдиний геологічний фундамент, однотипні рельєф, клімат та літологію; відрізняється типовим співвідношенням гідротермічних умов та біоценозів, а також певним набором простих геосистем (фацій, урочищ тощо),  тобто ґрунтовим покривом.

Давні осадові породи від девонських до палеогенових перекриті шаром плейстоценових (четвертинних) відкладень і, практично, не приймають участі в ґрунтоутворенні. Однак вони виходять на поверхню у багатьох місцях (глибоких річкових долинах, балках та ярах), являючи собою значну цікавість при вивченні доголоценової історії ландшафту.  Викопні ґрунти сформувалися у період теплих кліматичних ритмів, а інші стратиграфічні горизонти, які розділяють їх - в більш холодний час. Тому ми розглядаємо їх, як індивідуальні, ритмічні цілеспрямовано і закономірно сформовані геологічні тіла, які своїм складом, властивостями і будовою віддзеркалюють взаємозв’язок усіх компонентів ландшафту (факторів ґрунтоутворення) на стадіях сингенезу, епігенезу і діагенезу порід в пізньому кайнозої. Викопні ґрунти треба сприймати не тільки як дзеркало існуючого ландшафту, але і як свідка перерв або призупинення в накопиченні осаду на певному палеографічному етапі. Таким чином викопні ґрунти набувають статусу важливих маркеруючих горизонтів, завдяки яким вдалося поділити товщу четвертинних відкладів на території Херсонщини, на яруси.

Водоносні горизонти сарматського ярусу, поширені на території області повсюдно, є основним водоносним горизонтом. Найбільше значення мають горизонти, присвячені до вапняків верхнього і середнього сармата. У найбільш глибоких частинах Причорноморського артезіанського басейну води сарматських відкладень хлоридно-натрієві з мінералізацією 5 - 20 г/л. які можна використовувати в бальнеологічних цілях (Генічеськ,  Куяльник).Найбільш знаменитий у Причорномор'я бальнеологічний курорт “Гопри”. Для лікування в ньому використовується іл лиману і мінеральна вода хлоридно-натрієва з мінералізацією 3 - 13 г/л.

Сучасний стан геоекосистеми визначається з однієї сторони її стійкістю до антропогенного навантаження та ступенем самоочищення, з іншої - інтенсивністю антропогенного впливу. Насамперед, стійкість - це фундаментальна властивість ландшафту, що виступає в діалектичній єдності з його мінливостью. Всякий ландшафт еволюціонує, змінюючи себе, і, очевидно, у нього повинна бути природна інертність, що визначає стійкість по відношенню до антропогенного впливу.

Аналіз вмісту, на території області, свинцю, міді показує різке збільшення їх концентрації в районах зони дії Інгулецької зрошувальної системи, що зв’язано з надходженням великої кількості забруднювачів з поливної водою. Підвищення концентрації свинцю та міді в зоні інтенсивного сільськогосподарського використання легких ґрунтів Нижньодніпровської піщаної арени. Подібне явище пояснюється низькою буферністю ґрунтів. Окремі осередки зовнішнього забруднення: в Скадовському, Чаплинському, Генічеському, Верхньорогачинському районах зв’язано з високими нормами застосування гербіцидів, пестицидів, фунгіцидів на зрошуваних землях.