Аналіз інженерно-геологічного стану на території міста Херсона

Бутенко В.-ліцеїст обласного ліцею
Жужа В. В., Кузнецов Ю.М.- доценти ХДАУ

Одним з наслідків глобальної кризи екосистеми на півдні України є підтоплення населених пунктів, яке провокує розвиток  низки несприятливих інженерно-геологічних процесів. В останні роки особливо потерпає від цього місто Херсон. Складні економічні обставини на Україні за останні роки привели до повного припинення робіт з комплексного упорядкування міста. Брак коштів у міскій скарбниці різко скоротив планові ремонти інженерних мереж і споруд, змушує зводити роботи тільки до ліквідації різних аварійних ситуацій.

Завдання  роботи:

• вивчення впливу урбанізації на динаміку розвитку інженерно-геологічних процесів;
• аналіз і прогноз розвитку   інженерно-геологічних процесів;
• зазначити можливі шляхи усунення загрози розвитку несприятливих інженерно-геологічних процесів, поліпшення та стабілізації інженерно-геологічного стану на території міста Херсона;

Об’єкт дослідження -Територія міста Херсона.

Предмет вивчення - Гідрогеологічні умови та інженерно геологічний стан території міста Херсона.

 Місто Херсон - один із обласних центрів України, розташований на правому березі  річки Дніпро в її нижній течії. Місто займає площу близько 300 км², складається з трьох адміністративних районів. Населення міста -  349,6 тис. чол  До 60% території міста займає «приватний сектор» - забудова садибного типу. Ця  територія міста на 70% не має централізованої каналізаційної мережі.

 Дослідження на території міста проводилися методом інженерно-геологічної зйомки. В роботі використані матеріали контролю режиму підгрунтових вод по мережі спостережливих свердловин на території міста.

 Місто Херсон розташован в зоні Степу, підзона Сухого Степу. Клімат - помірно-континентальний, посушливий. Середньорічна кількість опадів становить 386 мм, з коливанням по роках від 200 до 800мм. Переважна кількість опадів приходить на липень і випадає у виді злів.

 У геоморфологічному відношенні місто розташовано в межах Причорноморської низовини в умовах вододільної рівнини, ускладненої терасами і схилами р. Дніпро, заплавами р. Кошова, р.Вірьовчіна, балками: Засипна, Молочна, Каторжна.

 Четвертинні відклади на території міста Херсона представлені трьома фаціями льосу. Нижня фація - верхньонеогенові та ранньочетвертинні червоно-бурі суглинки від легко-глинистих до важко-суглинистих за механічним складом. Горизонт цієї фації є водоопором на якому формується горизонт підгрунтових вод. Середня та верхня фація - представлені льосом червонясто-палевим, та палевим, середньосуглинного механічного складу.

 Тераси та схили  Дніпра, Кошової, чисельних балок вкриті делювіальними відкладами. В цілому територію міста Херсона ми характеризуємо, як достатньо природно дреновану.

 Перша згадка про розвиток несприятливих інженерно-геологічних процесів відноситься до середини XIX століття. Вони пов'язані із «заболочуванням» окремих ділянок території міста і «прибережних магістралей». В  результаті  осідання утворюються депресійні форми рельєфу. Але у той час дане  явище носило, як правило, локальний характері було пов’язано з інтенсивним  інфільтраційним живленням, та загальним зменшенням природної тренованості.

 Перша згадка про розвиток несприятливих інженерно-геологічних процесів відноситься до середини XIX століття. Вони пов'язані із «заболочуванням» окремих ділянок території міста і «прибережних магістралей». Ці процеси ми позв'язуємо з утворенням депресійних форм рельєфу в результаті осідання, а також з утворенням суцільного дзеркала ПВ на території міста і їхнього виходу  по покрівлі червоно-бурих суглинків, що не дивно, з огляду на повну відсутність каналізації в місті.

 Бурхливий розвиток міста 60-80-х роках XX століття привів до появи нових районів: Таврійського, Північного значно виросла площа приватної забудови міста. Місто було практично цілком газифіковане. Сукупність цих факторів у 90-х роках призвела до   різкого підйому рівня підгрунтових вод, особливо, по депресійним формах рельєфу: Таврійський мікрорайон; у зонах баражного впливу водоупору і розвантаження підземних вод: Північний мікрорайон; у місцях зосередженого живлення: Комбайновий завод, залізнична станція, район “Млинів”. Вода в багатьох місцях піднялася до глибини менше 2м від поверхні, а місцями вийшла на поверхню. Основними факторами, що викликають живлення підгрунтових вод  є витоки з водогінних комунікацій  85,8% та інфільтрація атмосферних опадів - 10%.

 Хімічний склад підземних вод на території міста склався в такий спосіб:  Хлоридно - натрієвий тип засолення мають води практично безстічних депрессивних  форм із глибиною  ГВ. до 2м., при мінералізації 3...7г/л. Чи прибережні з глибиною ГВ. більш 10м. У центральній, північній, східній частині міста води гідрокарбонатно-магнієві, мінералізація 2...3г/л.

 В місті активізуються просідання лесових грунтів, провальні явища зсуви.

Отже, підтоплення є основною причиною погіршення інженерно-геологічного стану на території міста Херсона.