Особливості меліоративного режиму фермерських господарств Нижньосірогозького району Херсонської області

В.В. Морозов - к. с.- г. н., доцент, Херсонський ДАУ
Д.О. Ладичук - к. с.- г. н., доцент, Херсонський ДАУ
І.В. Сєрік - магістрант, Херсонський ДАУ

Експерементальні дослідження визначення особливостей формування меліоративного режиму агроландшафтів при впровадженні нового зрошення проведені в умовах помірно-континентального, посушливого клімату півдня України на дослідно-виробничій ділянці (ДВД), що розташована на землях фермерського господарства "Красень" Нижньосірогозького району Херсонської області. Дослідження проведені згідно плану робіт проблемної лабораторії екомоніторингу ХДАУ.

ДВД характеризуються автоморфними умовами грунтотворного процесу. Але, у звязку з введеням в дію першої черги Нижньосірогозької зрошувальної системи рівні підгрунтових вод (РПВ) в окремих районах вже піднялись до 2,2-2,8 м. Грунти - чорноземи південні сформувалися на четвертинних еолово-делювіальних суглинках з глибоким заляганням (4,0-10,0 м) слабкомінералізованих (2,7-3,9 г/л) підгрунтових вод хлоридно-сульфатного типу хімічного складу. Підвищення РПВ може викликати процеси вторинного засолення і осолонцювання (К'=62,7..88,3% - коефіцієнт Айдарова І.П., Голованова О.І.), підлуження (рН=7,9-8,0). Тому використання підгрунтових вод для зрошення є небезпечним.

Потужність гумусового шару складає 50...55 см, добре оструктуренний, з вмістом гумусу 2,8-3,1%. Нижче 60 см грунтового профілю спостерігається накопичення карбонатів.

Основний метод досліджень - комплексний польовий сільськогосподарський дослід у виробничих умовах зерно-кормової сівозміни.

Грунти у шарі 0-100 см мають незначну загальну засоленість на рівні 0,060...0,075%. З глибиною вміст загальних солей збільшується. Вміст гідрокарбонатів, магнію та натрію+калій зростає з глибиною грунтового профілю. Вміст хлоридів зростає до глибини 60-80 см (з 0,17 до 0,35 м-екв), а потім стабілізується на рівні 0,3 м-екв. Вміст кальцію рівномірний з глибиною грунтового профілю, на рівні 0,38 м-екв, вміст сульфатів знижується з 0,31 до 0,17 в шарі 80-100 см, а потім різко (у 2,6 рази) зростає до 0,44 м-екв. У шарі 0-100 см переважають такі токсичні солі: MgCl2 - 19,1, Na₂SO₄ - 17,6 та Mg(HCO₃)₂ - 13,2%. Ступінь токсичності грунту у шарі 0-100 см складає 55,7%. Таким чином, досліджуємі грунти є незасоленими та несолонцюватими.

Прогнозні розрахунки режиму зрошення для вирощуємих сільськогосподарських культур показують, що поливна норма не повина перевищувати 350-400 м³/га, з проведенням поливів тільки у критичні фази розвитку сільськогосподарських культур. Бажана організація нічних поливів. Це дозволить знизити швидкість підйому РПВ у часі і знизить проблему появи негативніх процесів у грунті.

Економічні розрахунки показують, що чистий прибуток від зрошення в зоні досліджень складає 500 - 520 грн/га.