Особливості утилізації стічних вод в Цюрупинському районі Херсонської області

Ладичук Д.О. доцент кафедри інформаційних технологій,
Вельмисєва В.В. студентка 5 курсу ГМФ

Забезпечення водою населення України в повному обсязі ускладнюється через незадовільну якість води водних об'єктів. Якість води більшості з них за станом хімічного і бактеріального забруднення класифікується як забруднена і брудна (IV - V клас якості). Найгостріший екологічний стан спостерігається в басейнах річок Дніпра, Сіверського Дінця, річках Приазов'я, окремих притоках Дністра, Західного Бугу, де якість води класифікується як дуже брудна (VI клас).

Для  водопостачання МПП”АНІ” в с. Кринки Цюрупинського району  Херсонської області проектується розвідувально-експлуатаційна свердловина: водоспоживання  нормативно-розрахункове з підземних вод  складає 4281 м³/рік; стічна вода - 1,2 тис. м³/рік у вигріб з гідроізоляцією, вивоз спецавтотранспортом за договором .

Для охорони природного середовища  від забрудення  проектуються  спеціалізовані меліоративні системи, призначені для приймання попередньоочищених стічних вод з метою використання їх для зрошення та  удобрення сільськогосподарських угідь, а також доочищення їх в природних умовах.

При зрошенні стічними водами розв'язуються три задачі:

1. видалення й очищення забруднених вод;
2. використання їх на полях для штучного зволоження ґрунту;
3. внесення в ґрунт великої кількості мінеральних, органічних і бактеріальних добрив.

Розглядаємо питання утилізації стічних вод МПП”АНІ” в с. Кринки Цюрупинського району Херсонської  області. Очищення порівняно невеликих витрат стічних вод може бути забезпечено на простих по конструкції спорудах, принцип дії яких лежить у процесі біохімічного розпаду органічних речовин  сполученням  мікроорганізмів.

Прогресивним розвитком  методів  природного біологічного очищення   є біоінженерні споруди типу біоплато. Для очищення та доочищення   стічних  вод  населених пунктів можуть бути  використані конструкції  типа інфільтраційних та поверхневих біоплато.

Очисні споруди по технології біоплато складаються, як правило, із декількох блоків, які розташовують каскадом, при цьому блок поверхневого біоплато є кінцевим. До складу споруди біоплато в якості кінцевого може бути - болотиста ділянка ( природне поверхневе біоплато ).

Початковим блоком споруд є відстійник, в якому відбувається   виведення великих включень і зважених часток. По технології біоплато забезпечується очищення господарсько-побутових стічних вод по БПК5  до 5-10 мг/л, по зваженим часткам - до  8-10 мг/л. Значно (на 40 - 70 % )   знижується вміст сполук азоту і фосфору. 

Споруди біоплато, вдало розташовані по  рельєфу місцевості, не  потребують  застосування  електроенергії,  хімікатів  і  забезпечують надійну  работу як в літній, так і в зимовий період. Для  очищення промислових  стічних вод по технології  біоплато  необхідно   їх передочищення  в залежності від їх особливостей.

З біоплато стічні води використовують для зрошення на спеціалізірованих меліоративних системах, основним елементом яких є землеробні поля зрошення (ЗПЗ).

Мінімальна площа ЗПЗ повинна бути не меньш  10 га. При виборі ЗПЗ віддають перевагу територіям з ухилом 0,0005-0,01, малопридатними та невикористаними землями, грунтами, які володіють добрими  фільтраційними властивостями.

Найбільш ефективне зрошення стічними водами кормових і технічних  культур та дерево-кущових насаджень. Питома вага багаторічних трав у сівозміні не  повинне перевищувати 20%. Схеми сівозмін залежать від природно-економічних умов і спеціалізації господарств. Спеціалізовані кормові й польові сівозміни мають порівняно коротку (5-7 років) ротацію.

Строк окупності тільки за рахунок прибутків сільського господарства  не  перевищує 5-8 років.

Зрошення стічними водами, викликане необхідністю охорони  природних багатств, є важливим резервом інтесифікації сільського  господарства, тому ЗПЗ повинні повсюдно стати обов’язковим елементом  приміського ландшафту.

Понравилось? Поделитесь материалом