Вплив тривалого зрошення на фізичні властивості чорноземів південних
МАЛИГІНА С.Е. студентка 4 курсу БГМФ
ФЕДОРЧЕНКО О.М. к.с.-г.н., доцент
Зрошення змінює водний і сольовий режими чорноземів південних і впливає на їх фізичні, хімічні та фізико-хімічні властивості. Динаміка таких змін має сезонний та багаторічний хід, а амплітуда визначається комплексом супутніх факторів. Іноді зміна властивостей ґрунтів під впливом зрошення може мати негативний характер внаслідок невластивого їх природі збиткового надходження вологи, використання для поливу води підвищеної мінералізації, порушення режимів зрошення та технології вирощування сільськогосподарських культур. В результаті спостерігається активізація процесів осолонцювання та засолення. Це призводить до погіршення фізичного стану ґрунтів, який проявляється через злитність та ущільнення ґрунтового профілю[1].
Характер впливу зрошення на властивості чорноземів південних в кожному конкретному випадку має свою інтенсивність і спрямованість. Тому підхід до вирішення проблем, що виникають при зрошенні чорноземів, повинен бути індивідуальним із врахуванням конкретних умов кожного зрошуваного масиву.
Наші дослідження мали за мету вивчення змін фізичних властивостей чорноземів південних під впливом зрошення водою гідрокарбонатно-кальцієвого класу з мінералізацією 0,52-0,86 г/л (Татарбунарська ЗС) та хлоридно-натрієвого класу з мінералізацією 0,72-1,82 г/л (Дунай-Дністровська ЗС). Вибір об’єктів досліджень дозволяє екстраполювати їх результати на чорноземи південні Каховської та Інгулецької ЗС.
Довгострокове зрошення трансформує гранулометричний склад і впливає на фізичні властивості ґрунту. З гранулометричним складом пов’язані його повітряний і тепловий режими. Численні дослідження показують , що при зрошенні відбувається зростання кількості мулистих та глинистих компонентів ( вміст фракцій діаметром 0,05 - 0,01 мм і 0,005 - 0,001 мм ) і їх міграція по ґрунтовому профілю[2].
Диспергування та деструкція ґрунтових часток призводить до збільшення питомої поверхні ґрунту, рухомості гумусу , зміни напрямку обмінних процесів.
За нашими даними, в гранулометричному складі чорноземів південних, що зрошувалися на протязі 20 років водою гідрокарбонатно-кальцієвого класу, мають місце зміни кількісного та якісного характеру. В метровому шарі ґрунту зменшується вміст фракцій 0,25-0,05 мм та 0,01-0,005 мм і збільшується вміст відповідно фракцій 0,05-0,01 мм та 0,005-0,001 мм. Спостерігається стадійність змін гранулометричного складу, що підтверджує збільшення вмісту часток < 0,001 мм. Можна зробити припущення, що це відбувається як в результаті руйнування часток діаметром 0,01-0,005 мм, так і фракції 0,005-0,001 мм.
При зрошенні чорноземів південних водою хлоридно-натрієвого класу на протязі 5 років інтенсивність змін в гранулометричному складі була меншою. Диспергувались в основному фракції з діаметром часток 0,05-0,01 мм. Це призвело до збільшення вмісту часток діаметром 0,01-0,001 мм та < 0,001 мм, їх міграції та акумуляції в шарі ґрунту 20-40 см.
В результаті взаємодії поливної води з ґрунтом змінюється його структурний стан. Це відбувається під дією механічної енергії ударів крапель поливної води, розриву агрегатів защемленим повітрям, при пересушуванні ґрунту, зміни якісного складу катіонів ґрунтового розчину. Зрошення чорноземів, після кожного циклу зволоження, супроводжується процесами кіркоутворення, що є результатом збільшення в складі тонкодисперсної частини ґрунту шару 0-3 см воднопептизуємого мулу, який викликає підвищення липкості та зв’язності ґрунту. При довгостроковому зрошенні чорноземів зменшується водостійкість їх структури і в 1,3-1,7 рази зменшується кількість водостійких агрегатів[3].
Полив чорноземів південних на протязі 20 років водою гідрокарбонатно-кальцієвого складу призвів до руйнування агрегатів 0,25-0,01 мм, за рахунок чого збільшилась кількість агрегатів 0,01-0,001 мм, особливо в шарі 0-40 см. Зрошення водою хлоридно-натрієвого класу на протязі всього 5 років спричинило руйнацію не тільки агрегатів фракції 0,25-0,05 мм, а й фракції 0,05-0,01 мм [4].
Руйнація ґрунтових колоїдів та міграція продуктів цього негативного процесу по профілю ґрунту призводить до його ущільнення та зменшення порозності. Зрошення чорноземів південних на протязі 20 років призвело до збільшення щільності з 1,23-1,26 г/см3 до 1,39-1,45 г/см3. При використанні для поливу хлоридно-натрієвої води на протязі 5 років щільність ґрунту збільшилась до 1,37 г/см3. Враховуючи той факт, що мінералізація поливної води спричиняє менший вплив на щільність ґрунту, ніж тривалість зрошення, є підстави вважати, що зі збільшенням строку зрошення щільність ґрунту буде збільшуватись.
Таким чином, полив чорноземів південних водою гідрокарбонатно-кальцієвого та хлоридно-натрієвого класів призводить до диспергації ґрунтових часток, міграції їх по профілю ґрунту, погіршення структурного стану та збільшення щільності ґрунту. Інтенсивність протікання цих процесів залежить від тривалості зрошення та якісного складу поливної води.
Використана література
1.Гоголев И.Н. и др. Генетические особенности и свойства черноземов, орошаемых водами опресненного лимана Сасык и пути повышения их продуктивности // Агрохимия и почвоведение.-К.: Урожай,1988.-вып.51.-с.61-66.
2.Пищейко Л.Н. Влияние минерализованных оросительных вод на приазовские черноземы //Тез. докл.5 делег. съезда ВОП.- Минск, 1977.ч.2.-с.76.
3.Вигутова А.Я. и др. Проявление вторичного слитообразования в орошаемых предкавказских черноземах Ростовской области// Биол. науки.- М.: Высш. шк., 1986.-№5.-с.104-109.
4.Федорченко А.Н. Влияние орошения водой различного качества и мелиорантов на свойства черноземов южных и урожайность кукурузы на зерно: Автореф.дис…канд.с-х.наук: 06.01.02.-Херсон,1989,-23с.
Понравилось? Поделитесь материалом
