Нашли ошибку?

Система Orphus

Вплив тривалого зрошення на іонно-сольовий склад чорноземів південних

ВНУКОВА К.В. студентка 4 курсу БГМФ
ФЕДОРЧЕНКО О. М., к.с.-г.н., доцент

Уявлення про водний та сольовий баланси, як наукової основи прогнозу та управління водним і сольовим режимами ґрунтів загальновизнано. Водно-сольовий баланс є кількісною характеристикою міграції вологи та солей і дозволяє виявити шляхи  їх надходження і розподілу в ґрунтах, оцінити тенденції змін меліоративного стану ґрунтів і розробити необхідний комплекс меліоративних заходів [1].

З метою вивчення процесів накопичення та міграції солей в зрошуваних ґрунтах були проведені дослідження змін іонно-сольового стану чорноземів південних під впливом тривалого зрошення водою різної мінералізації та якісного складу.    

Формування іонно-сольового складу зрошуваних чорноземів південних проходить під впливом комплексу факторів, які можна поділити на внутрішні (фізичні, фізико-хімічні властивості ґрунту, гранулометричний та мінеральний склад, вміст гумусу, інтенсивність протікання біологічних процесів і хімічних реакцій в ґрунті) та зовнішні (атмосферні і поливні води та рівень їх мінералізації, ступінь дренованості території, рівень залягання підгрунтових вод, структура сівозміни) [2]. Це обумовлює нестійкість іонно-сольового складу ґрунту та високу його динамічність. Концентрація ґрунтового розчину і співвідношення в ньому катіонів є суттєвим фактором  росту і розвитку рослин. При повній забезпеченості азотом, фосфором та іншими елементами живлення найкращі умови для росту і розвитку більшості сільськогосподарських культур створюються при співвідношенні одно-/ Na+, К+/ та двовалентних катіонів / Ca2+, Мq2+/  рівних чи близьких до еквівалентних кількостей [3].

В умовах зрошення проявляється сезонність процесів соленакопичення в ґрунтах і видалення солей з них атмосферними опадами та поливними водами.

При поливах чорноземів південних  мінералізованими водами в перші 1–3 роки на масивах, які раніше не зрошувались, може спостерігатися зниження концентрації солей у ґрунтовому розчині. З часом швидкість обмінних реакцій уповільнюється і спостерігається поступове збільшення їх концентрації за рахунок натрієвих солей. Однак, при зрошенні слабомінералізованими водами, за  умови глибокого (8–10 м) залягання рівнів підгрунтових вод, загальний вміст солей у метровому шарі може   знижуватись. Величина соленакопичення при всіх інших рівних умовах визначається мінералізацією поливної води [4].

Як свідчать дослідження, зрошення чорноземів південних на протязі 20 років водою гідрокарбонатно-кальцієвого класу з мінералізацією 0,52-0,86 г/л ( Татарбунарська ЗС )  зменшує загальну кількість водорозчинних солей в шарі ґрунту 0-20 см порівняно з  незрошуваним аналогом з 0,106 % до  0,059 %. Найбільш інтенсивно вилужуються катіони кальцію і магнію та  аніони НСО3- та SО42-. Вміст іонів хлору практично не змінюється, а кількість іонів натрію збільшується у 4 рази /з 0,002 % до 0,008 %/, рН водної витяжки знижується з 7,6 до 7,4. В результаті міграції  солей по профілю спостерігається поступове підвищення загальної їх кількості, починаючи з шару 40-60 см , яке досягає максимуму /0,137 %/ в шарі 60-80 см, де вміст окремих іонів  збільшується в 1,5-2,0 рази [5].

При зрошенні чорноноземів південних   водою хлоридно-натрієвого класу з мінералізацією 0,72-1,82 г/л та рН 7,5-9,1 ( Дунай-Дністровська ЗС ) тенденція до зменшення загальної кількості солей в верхньому шарі (0-20 см) ґрунту зберігається. Це відбувається за рахунок вилуження іонів Са2+, Мq2+, SO42-, але при цьому збільшується кількість іонів натрію та хлору, що обумовлено високим їх вмістом в поливній воді. Значно підвищилось значення рН водної витяжки з 7,1 до 7,7.  

Таким чином, тривале зрошення викликає зниження загального вмісту солей в шарі 0-40 см в результаті міграції їх в нижні горизонти з одночасним збільшенням іонів натрію по всій метровій товщі ґрунту.

Використана література

1.Ковда В. А. Водный и солевой баланс местности и орошаемых почв. - В кн.: Почвы аридной зоны как объект орошения. М.: Наука, 1968.

2.Аниканова Е.М., Маркин В.А., Николаева С.А., и др. Основные проблемы орошения черноземов юга Европейской части СССР. - В кн. Проблемы ирригации почв юга черноземной зоны. М.: Наука, 1980.
3.Жуков М.С. К вопросу о значении для растений соотношения катионов в почве // Почвоведение.- 1963. -№ 12, с. 64-70.

4. Баер Р. А., Лютаев Б.В. К проблеме орошения черноземов юга Украины // Проблемы повышения продуктивности черноземных почв: Тез. докл. совещ. - Харьков, 1983.- с. 150-151.

5. Федорченко А.Н. Влияние орошения водой различного  качества и   мелиорантов на свойства черноземов южных и урожайность кукурузы на зерно: Автореф.дис…канд.с-х.наук: 06.01.02.-Херсон,1989,-23с.

Так же рекомендуем посмотреть:

© 2007 Hydrotechnics.ru.
Использование материалов разрешается при обязательной установке
активной гиперссылки на сайт Hydrotechnics.ru рядом с опубликованным материалом.

Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика