Вплив меліорантів на властивості чорнозему південного при зрошенні мінералізованою водою
ФЕДОРЧЕНКО О.М. к.с.-г.н., доцент
СЕЛЕЦЬКА Т.О., БАКЛАН В.О. студенти 4 курсу БГМФ
Необхідність та ефективність використання меліорантів на зрошуваних ґрунтах загальновідомі. В умовах зрошення відбуваються значні втрати кальцію за рахунок вилуження його вниз по профілю грунту. В результаті знижується його активність, а надходження значної кількості натрію з поливною водою різко змінює співвідношення Са:Na в негативному напрямку, що призводить до активізації солонцевого процесу і накопиченню токсичних солей. По інтенсивності та ступеню прояву це процеси першого порядку, які проявляються через невеликий проміжок іригаційного використання ґрунтів. Поряд з ними мають місце менш помітні процеси , що викликають зміни в гранулометричному складі зрошуваних ґрунтів, а саме в збільшенні кількості мулистих часток і перерозподілу їх по профілю зрошуваних ґрунтів. В пилуватій та мулистій фракції вміст гумусу, К2О і Р2О5 в 1,5-3,8 рази більший ніж в ґрунті в цілому [1]. Тому міграція цих часток вниз по профілю збіднює орний шар і веде до утворення структурних агрегатів нової морфології з малою внутрішньо агрегатною порозністю [2]. Зрошуваний ґрунт стає глибистим, в ньому активно протікають процеси злитогенезу [3]. Погіршується водно-повітряний режим, знижується рівень родючості ґрунту, що проявляється в зменшенні врожаїв сільськогосподарських культур.
Для попередження і ліквідації такого негативного впливу зрошення використовується комплекс агро меліоративних заходів, основною ланкою якого є хімічна меліорація ґрунтів. В якості меліорантів використовуються природні сполуки кальцію / гіпс, вапняк/ та промислові відходи / фосфогіпс, залізний купорос, кальцієві шлами/. Використання відходів хімічної промисловості одночасно з підвищенням родючості ґрунтів вирішує багато екологічних питань, пов’язаних з їх утилізацією.
В наших дослідженнях вивчалась ефективність дії фосфогіпсу, вапняку, червоно-бурої глини та залізного купоросу на властивості чорноземів південних при зрошенні їх водою хлоридно-натрієвого класу з мінералізацією 0,72-1,82 г/л.
Встановлено, що всі меліоранти мали певний вплив на фізичні, фізико-хімічні та хімічні властивості чорноземів південних, але інтенсивність впливу була різною. Порівнянно з контрольним варіантом в шарі ґрунту 0-30 см спостерігалася тенденція до збільшення вмісту водостійких агрегатів/часток > 0,25 мм/ на 2,7-4,4 %. Кращі структуротворні характеристики властиві фосфогіпсу та залізному купоросу, застосування яких збільшило відсоток вмісту водостійких агрегатів відповідно на 4,4 та 3,9 %. Аналогічний вплив мали меліоранти і на зміну вмісту мікроагрегатів /часток < 0,001 мм/. На наш погляд, вплив різних меліорантів на зменшення вмісту мікро агрегатів на 0,28-1,13% мав двонаправленний характер. З однієї сторони відбувалось збереження вихідних агрегатів, а з другої - іони кальцію та заліза сприяли коагуляції високодисперсних часток ґрунту [4].
Зміна структурного стану ґрунтів є одним з факторів, що впливає на їх щільність та порозність. Отримані результати свідчать про зменшення щільності ґрунту в шарі 0-30 см в середньому на 0,03-0,08 г/см3 і збільшення порозності на 1,1-3,1%.
Використання хімічних меліорантів змінює сольовий склад зрошуваних ґрунтів. Загальна кількість солей в шарі ґрунту 0-20 см збільшилась і становила 0,099-0,125 %. При внесенні вапняку збільшення відбулось за рахунок іонів Са2+ та НСО3-. Фосфогіпс збільшив вміст в ґрунті іонів Са2+ та SO42-. Слід відзначити зниження реакції ґрунтового розчину при гіпсуванні і особливо при внесенні в грунт залізного купоросу. На варіантах з фосфогіпсом, червоно-бурою глиною та залізним купоросом в водній витяжці ґрунту збільшився вміст іонів натрію. Це відбулось за рахунок реакцій обміну між ґрунтом і ґрунтовим розчином.
Хімічна меліорація в цілому позитивно вплинула на склад і співвідношення обмінних катіонів, особливо в шарі ґрунту 0-20 см. Збільшення вмісту іонів кальцію складало 0,5-1,5 ммоль на 100 г ґрунту, а іонів натрію зменшилось на 0,05-0,17 ммоль на 100 г ґрунту. Використання фосфогіпсу в найбільшій мірі збільшує вміст кальцію в складі обмінних катіонів.
Таким чином, використання хімічних меліорантів при зрошенні чорноземів південних дозволяє запобігти втратам кальцію і зменшити інтенсивність процесів підлуження та осолонцювання.
Використана література
1.Гусев П.Г.,Половицкий И.Я. Химический состав гранулометрических фракций почв степного и предгорного Крыма // Почвоведение.- 1986.-№10.-с.28-35.
2.Николаева С.А. и др. Влияние антропогенного фактора на структурное состояние черноземов Краснодарского края в условиях орошаемого и богарного земледелия //Изменение почв Центрального Черноземья под влиянием антропогенных факторов.-Воронеж,1986.-с.35-46.
3.Вигутова А.Я. и др. Проявление вторичного слитообразования в орошаемых предкавказских черноземах Ростовской области // Биол. науки.- М.: Высш. шк., 1986.-№5.-с.104-109.
4. Федорченко А.Н. Влияние орошения водой различного качества и мелиорантов на свойства черноземов южных и урожайность кукурузы на зерно: Автореф.дис…канд.с-х.наук: 06.01.02.-Херсон,1989,-23с.
Понравилось? Поделитесь материалом
