Еколого-економічна ефективність використання зрошуваних земель на півдні України

Липинець I.П. - к.с.-г. наук, доцент,
Сергіенко А. - студентка 4 курсу БГМФ

Земля на відміну від усіх інших суспільних відносин в її природно-продуктивних та територіальних функціях є універсальним чинником суспільного відтворення та виконує багато функцій життєзабезпечення  людини.
Зрошувані землі, що складають у світі 16% площі, зайнятої сільськогосподарськими культурами, забезпечують виробництво близько 40% загального світового продовольства. В цілому наявний світовий досвід показує, що ступінь розвитку зрошення є найважливішим показником рівня культури, прибутковості і екологічної захищеності сільського господарства.

В області  пройшов переділ земельних угідь, у тому числі і  меліорованих. Утворилася велика кількість  нових землевласників, площа земельних ділянок яких не відповідає вимогам збереження технологічної цілісності меліоративних систем. Розпаювання землі і пов’язані з цим зміни форм власності в агропромисловому секторі виробництва здійснювалися без урахування особливостей використання побудованих у минулі роки меліоративних систем, головною відмінною рисою яких є те що вони були призначені для ведення колективних господарств на значних масивах оснащених широкозахватною  дощувальною технікою. В окремих  господарствах, що використовують меліоровані землі, має місце зменшення площі поливів зрошуваних земель, зникнення дощувальної техніки з поливів із різних причин, падіння обсягів ремонтних робіт і, як наслідок, погіршення технічного стану, а в деяких випадках - пряме знищення водогосподарської мережі. Станом на 1.01 2005р.,   в області в проектному режимі не використовується 175,9 тис. га зрошуваних земель. Із них з причин незадовільного технічного стану внутрішньогосподарської мережі не  використовується 51,5 тис.га, у тому  числі із-за: просадки каналів  - 12,0 тис. га, відсутності трубопроводів - 29,4 тис. га, відсутності ГТС - 11,7 тис. га.  Із-за незадовільного технічного стану насосно-силового обладнання в області не використовується 21,9 тис. га; із-за відсутності дощувальної техніки - 100,9 тис. га.

Продовжується відмічатися негативна тенденція - падіння віддачі зрошуваного гектара. За даними статистичної звітності на зрошуваних землях  Херсонської області  в порівнянні з 1986-1990 роками знизилася  урожайність сільськогосподарських культур: по зерновим вона склала 36,2   ц/га, або 80,4% від врожайності 1986-1990р., по овочевим культурам -141,8 ц/га, або 68,2%, по кормовим культурам 22,1 корм. од., або 35,1% від врожаю 1986-1990 р.

Таблиця 1 - Організаційно-економічні показники ефективності   використання зрошуваних земель в Херсонській області

Розподіл земельно - територіального ресурсу не має еколого-економічної  обгрунтованості. Екологічна і структурна незбалансованість земельного фонду знижує ефективність використання та охорону земель, погіршує природну здатність відновлення родючості грунтів, знижує ефективність функціонування  агроландшафтів. В ході земельної реформи в Україні перерозподіл земельного фонду привів  до порушення організації території сільськогосподарських підприємств, сівозмін. Так, найбільшу питому вагу у структурі посівних площ за даними 2004 року займають зернові культури, а саме 43,0%. В порівнянні з 1991-1996 роками у 2004 році відмічається збільшення посівних площ під зерновими  майже у  2 рази.  При відносній стабільності овоче-баштанних культур та картоплі за останні 5 років з 55,4% до 12,8% знизилися посіви кормових культур. Серед культур цієї групи удвічі знизилися посіви під багаторічними та однорічними травами з 21,3 до 6,1% та з 10,9 до 1,34 % відповідно. Збільшуються посіви і під технічними культурами. Серед  них найбільшу питому вагу  на зрошуваних землях займає соняшник. За останні роки площа зайнята ним збільшилася з 3,5% (1991-1996 роки) до 8,7%, 10,6% відповідно у 2000 та 2004 роках. Збільшення посівів соняшнику є невиправданим не за вимогами агротехніки, ні з точки зору збереження родючості грунтів. При всій значущості цієї культури для економіки господарств у сучасних умовах, перехід до її вирощування в цілому і на зрошуваних землях зокрема,  вимагає негайного і обов’язкового уточнення та регламентації.

Таблиця 2 -  Структура посівних площ на зрошуваних землях
Херсонської області

 Порушення сівозмін наносить непоправні збитки родючості полів. Не менш важливу роль цей фактор має для економіки господарств, особливо в умовах дефіциту добрив, засобів захисту рослин та інших ресурсів.
При наявному механізмі ціноутворення та податковій політиці в останні роки сформувався значний диспаритет цін на промислову та сільськогосподарську продукцію. Вирощування більшості сільськогосподарських культур на зрошуваних землях при нинішньому рівні врожайності є збитковим, а господарства, що використовують зрошувані землі, стали неплатоспроможними. Вони не в змозі власними силами підвищити ефективність використання наявних зрошуваних земель та утримувати у належному технічному стані господарські мережі зрошуваних систем, що знаходяться у них на балансі.

За цих умов актуальним є питання розробки та введення в дію механізму державної підтримки та регулювання економічних взаємовідносин у сфері гідромеліорації і водного господарства у цілому і зрошуваних земель зокрема.

Понравилось? Поделитесь материалом