Нашли ошибку?

Система Orphus

Еколого-економічна ефективність використання зрошуваних земель на півдні України

Липинець I.П. - к.с.-г. наук, доцент,
Сергіенко А. - студентка 4 курсу БГМФ

Земля на відміну від усіх інших суспільних відносин в її природно-продуктивних та територіальних функціях є універсальним чинником суспільного відтворення та виконує багато функцій життєзабезпечення  людини.
Зрошувані землі, що складають у світі 16% площі, зайнятої сільськогосподарськими культурами, забезпечують виробництво близько 40% загального світового продовольства. В цілому наявний світовий досвід показує, що ступінь розвитку зрошення є найважливішим показником рівня культури, прибутковості і екологічної захищеності сільського господарства.

В області  пройшов переділ земельних угідь, у тому числі і  меліорованих. Утворилася велика кількість  нових землевласників, площа земельних ділянок яких не відповідає вимогам збереження технологічної цілісності меліоративних систем. Розпаювання землі і пов’язані з цим зміни форм власності в агропромисловому секторі виробництва здійснювалися без урахування особливостей використання побудованих у минулі роки меліоративних систем, головною відмінною рисою яких є те що вони були призначені для ведення колективних господарств на значних масивах оснащених широкозахватною  дощувальною технікою. В окремих  господарствах, що використовують меліоровані землі, має місце зменшення площі поливів зрошуваних земель, зникнення дощувальної техніки з поливів із різних причин, падіння обсягів ремонтних робіт і, як наслідок, погіршення технічного стану, а в деяких випадках - пряме знищення водогосподарської мережі. Станом на 1.01 2005р.,   в області в проектному режимі не використовується 175,9 тис. га зрошуваних земель. Із них з причин незадовільного технічного стану внутрішньогосподарської мережі не  використовується 51,5 тис.га, у тому  числі із-за: просадки каналів  - 12,0 тис. га, відсутності трубопроводів - 29,4 тис. га, відсутності ГТС - 11,7 тис. га.  Із-за незадовільного технічного стану насосно-силового обладнання в області не використовується 21,9 тис. га; із-за відсутності дощувальної техніки - 100,9 тис. га.

Продовжується відмічатися негативна тенденція - падіння віддачі зрошуваного гектара. За даними статистичної звітності на зрошуваних землях  Херсонської області  в порівнянні з 1986-1990 роками знизилася  урожайність сільськогосподарських культур: по зерновим вона склала 36,2   ц/га, або 80,4% від врожайності 1986-1990р., по овочевим культурам -141,8 ц/га, або 68,2%, по кормовим культурам 22,1 корм. од., або 35,1% від врожаю 1986-1990 р.

Таблиця 1 - Організаційно-економічні показники ефективності   використання зрошуваних земель в Херсонській області

Показники

В середньому за 1986-1990р

2001 р.

2004р

1.Площа зрошуваних
земель, тис.га

437.1

464.7

425,8

2.Фактично зрошувалось
тис. га

426.0

116.2

268,28

3. Недополито, га
%

11.1
2.5

348.5
75.0

157,5
37,0

4.Наявність гектаро-
поливів, тис.га
%

2172.6
100

  332.6
15.3

524,0
24,1

5.Полито: дощуванням
поверхнево

426.0
-

  105.2
11.0

231,1
37,2

6. Водоподача, млн. м3
%

1720.8
100

325.5
18.9

317,0
18,4

7.Кратність поливів,
шт/га

5.1

        2.9

2,0

8.Урожайність, ц/га:

-зернові
-овочі 

 

45.5
207.9

     

28.8
107.3

 

36,2
141,8

Розподіл земельно - територіального ресурсу не має еколого-економічної  обгрунтованості. Екологічна і структурна незбалансованість земельного фонду знижує ефективність використання та охорону земель, погіршує природну здатність відновлення родючості грунтів, знижує ефективність функціонування  агроландшафтів. В ході земельної реформи в Україні перерозподіл земельного фонду привів  до порушення організації території сільськогосподарських підприємств, сівозмін. Так, найбільшу питому вагу у структурі посівних площ за даними 2004 року займають зернові культури, а саме 43,0%. В порівнянні з 1991-1996 роками у 2004 році відмічається збільшення посівних площ під зерновими  майже у  2 рази.  При відносній стабільності овоче-баштанних культур та картоплі за останні 5 років з 55,4% до 12,8% знизилися посіви кормових культур. Серед культур цієї групи удвічі знизилися посіви під багаторічними та однорічними травами з 21,3 до 6,1% та з 10,9 до 1,34 % відповідно. Збільшуються посіви і під технічними культурами. Серед  них найбільшу питому вагу  на зрошуваних землях займає соняшник. За останні роки площа зайнята ним збільшилася з 3,5% (1991-1996 роки) до 8,7%, 10,6% відповідно у 2000 та 2004 роках. Збільшення посівів соняшнику є невиправданим не за вимогами агротехніки, ні з точки зору збереження родючості грунтів. При всій значущості цієї культури для економіки господарств у сучасних умовах, перехід до її вирощування в цілому і на зрошуваних землях зокрема,  вимагає негайного і обов’язкового уточнення та регламентації.

Таблиця 2 -  Структура посівних площ на зрошуваних землях
Херсонської області

 

Культури

 В серед-
ньому за
1991-96 р.

 

2001 р.

 

2004 р.

тис. га

%

тис. га

%

тис.га

%

1. Зернові - всього
2. Технічні - всього
у т. ч.   соняшник
3.Картопля та овоче-
баштанні культури - всього
4.Кормові культури -
всього
у т. ч. багаторічні - всього
-  на сіно
- на зелений корм
однорічні трави - всього
-  на сіно
-  на зелений корм
Всього посівів

153,0
26,9
16,0

23,1

252,6
97,1
28,6
57,9
49,6
1,4
45,6
455,6

33,6
5,9
3,5

5,1

55,4
21,3
6,3
12,7
10,9
0,31
10,0
100

150,8
48,3
20,8

18,2

76,7
35,1
14,4
15,6
15,2
1,1
11,1
294.1

51,3
16,5
7,1

6,1

26,1
11,9
4,9
5,3
5,2
0,4
3,8
100

64,7
56,1
15,9

10,3

19,2
9,2
5,1
2,9
2,0
0,2
1,4
150,24

43,0
37,3
10,6

6,9

12,8
6,1
3,4
1,9
1,3
0,1
0,9
100

 Порушення сівозмін наносить непоправні збитки родючості полів. Не менш важливу роль цей фактор має для економіки господарств, особливо в умовах дефіциту добрив, засобів захисту рослин та інших ресурсів.
При наявному механізмі ціноутворення та податковій політиці в останні роки сформувався значний диспаритет цін на промислову та сільськогосподарську продукцію. Вирощування більшості сільськогосподарських культур на зрошуваних землях при нинішньому рівні врожайності є збитковим, а господарства, що використовують зрошувані землі, стали неплатоспроможними. Вони не в змозі власними силами підвищити ефективність використання наявних зрошуваних земель та утримувати у належному технічному стані господарські мережі зрошуваних систем, що знаходяться у них на балансі.

За цих умов актуальним є питання розробки та введення в дію механізму державної підтримки та регулювання економічних взаємовідносин у сфері гідромеліорації і водного господарства у цілому і зрошуваних земель зокрема.

Так же рекомендуем посмотреть:

© 2007 Hydrotechnics.ru.
Использование материалов разрешается при обязательной установке
активной гиперссылки на сайт Hydrotechnics.ru рядом с опубликованным материалом.

Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика