ПРИРОДНІ НЕБЕЗПЕКИ ПІВДНЯ УКРАЇНИ (на прикладі Херсонської області)

Морозов О.В.доцент
Горбенко П.Ю. - студент 4 курсу ГМФ

Херсонська область знаходиться на півдні України в межах степової зони помірного географічного поясу Євразії. З заходу на схід територія області простягається на 258 км, з півдня на північ на 180 км. Площа області - 28,5 тис.км2 Тектонічна будова області - платформенна. Це південна частина докембрійської Східноєвропейської платформи з крайовим прогином в сторону Криму. В рельєфі цей прогин виражений як Причорноморська низовина, яка нахилена з півночі на південь, а тому максимальні висоти знаходяться на півночі - 101 м в Верхньорогачицькому районі, мінімальна на узбережжі морів на півдні - 0 м. Середній ухил поверхні області - 0,6 - 0,8 м/км. Вододіли, особливо на лівобережжі, являють собою рівнини, які характеризуються наявністю замкнутих улоговин, що мають скоріш за все суфозійне походження - подів (Зелений, Чорна долина, Чапельський, Агайманський), площа яких коливається від 3 до 160 км². Клімат помірно-континентальний із порівняно м'якою зимою (середні температури зимових місяців -1^о -3^оС) та жарким і довгим літом (середні температури +22^о +23^оС, максимальні - більше 40^оС). Середньорічна температура дорівнює 9,3^о - 9,8^о і має  стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по області близько 400 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Клімату Херсонщини притаманні літні суховії - потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30%), та високих температурах (вище 25^о).

Головна ріка Херсонщини - Дніпро. Дніпро перетинає область з північного сходу на південний захід на протязі 216 км. Водами Дніпра живляться Каховський магістральний і Північно - Кримський канали. Крім Дніпра налічується 19 малих річок із заплавами довжиною 745 км, 77 озер, одне водосховище (Каховське), 22 лимани загальною площею 10,34 тис. га, акваторії Чорного та Азовського морів загальною площею 470 тис. га.

1. Станом на 01.01.04 р. територія Херсонської області становить 2846,1 тис. га, з них - 1969,7 тис. га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1777,9 тис. га ріллі. Лісовою рослинністю вкрито 133,4 тис. га, полезахисними смугами - 30,2 тис. га. Під сільськогосподарськими будівлями і дворами 31,7 тис. га.
2. Ґрунтовий покрив області різноманітний, в північній частині переважають чорноземи південні на лесових породах, на південь переходять в каштанові ґрунти в комплексі з солонцями, солончаками і солодями, а в західній частині лівобережжя Дніпра та Дніпровського лиману знаходяться Олешківські піски. Чорноземи південні займають 45% території області, темно-каштанові та каштанові ґрунти - 43%, піщані ґрунти - 2%, подові - 7%, інші - 3%.

Екзогенні та ендогенні процеси. Сучасний стан екзогенних геологічних процесів на території Херсонської області відображено в таблиці 1
Таблиця 1. Розвиток екзогенних екологічних процесів на території Херсонської області.

Зсуви - один з самих небезпечних процесів, що викликають руйнування споруд, втрати цінних сільськогосподарських земель, ускладнюють освоєння територій і вимагають значних коштів на захисні та ліквідаційні заходи.

На території області зсувні процеси відбуваються вздовж ерозійних схилів Каховського водосховища та Дніпровського лиману. В області зареєстровано 38 зсувів, з яких найбільша кількість (25 зсувів) сформувались в Білозерському, Верхньорогачицькому та Нововоронцовському районах. На забудованих територіях налічується 18 зсувів. Загальна площа розповсюдження зсувів становить 0,45 км² .  

На активізацію зсувів, крім процесів абразії, впливає прогресуючий розвиток процесу підтоплення. Активізація зсувних деформацій очікується на берегах Дніпровського лиману (мис Станіслав), де 8 зсувів знаходяться в активному стані, що може призвести до руйнування житлових та господарських будівель.

На берегах Каховського водосховища у весняний період внаслідок підйому рівня поверхневих вод очікується активізація зсувних деформацій у Великолепетиському і Верхньорогачицькому районах.

Абразія (розмив берегів) - один з найбільш руйнівних і збиткотворних геологічних процесів, широко розповсюджених в межах області. Абразії зазнає берегова смуга морів та лиманів довжиною більше 80 км та 245 км берегової смуги Каховського водосховища. Це - смуга морського узбережжя на правому березі Дніпровського лиману, півострів Станіслав (26 км), частина узбережжя моря між с. Лазурне та с. Залізний Порт (25 км), від м. Генічеськ до межі з Запорізькою областю на березі Утлюцького лиману (30 км). Найбільш значних втрат (сотні тисяч м²/рік) зазнають рекреаційно-цінні території узбережжя морів та лиманів. Абразія супроводжується крупними обвалами і має середню швидкість 0,2 - 2,0 м/рік. У районі Кінбурської коси середня швидкість абразії складає 0,4 - 0,6 м/рік, досягаючи максимуму в штормові дні в районі Скадовського і Джарилгацького маяків (3,0-3,5 м).

Таблиця 2. Загроза населеним пунктам та господарським об'єктам від зсувів.

Таблиця 3.  Розвиток абразії та переробки берегів в Херсонській області.

Ерозійні процеси. Загальна ураженість майданною ерозією районів Херсонської області складає 549 км², або 6,3 % території області. Найбільша ураженість відзначена в Бериславському і Нововоронцовському районах (відповідно 245 і 91 км², або 14,8 і 8,9 % від площі районів).

Інтенсивність ерозійних процесів змінюється від середнього ступеня ерозійної ураженості на північному заході до дуже слабкої на південному сході. У цьому ж напрямку змінюється й інтенсивність прояву зсувних процесів, тісно пов'язаних з ерозією, що сприяє їхньому розвитку.

Середній ступінь ерозійної ураженості відмічений на півночі Херсонської області. У геоморфологічному відношенні район відноситься до Придніпровської височини і прибережної смуги Каховського водосховища. Горизонтальна розчленованість рельєфу зменшується до 0,6 - 0,8 км/км²   та рідко досягає 1 км/км², а перевищення рельєфу над місцевим базисом ерозії і денудації досягають 40 - 60 м.

Враховуючи, що ці території є площами сільськогосподарської діяльності, втрати родючих грунтів завдають суттєвих економічних збитків сільському господарству.

Карст. Площі ураженості відкритим карстом в Херсонській області складають 427 км², максимальний ступінь ураженості відзначений у Нововорнцовському, Бериславському, Каховському районах.

Карбонатні породи неогену, що карстуються, входять у Нижньо-Придніпровський карстовий район. На території Причорномор'я розповсюджений основний неогеновий водоносний комплекс, водовміщуючими породами якого  є вапняки, піски, рідше піщаники сармата, меотиса. Для Нижньо-Придніпровського карстового району характерне збільшення багатоводності, потужності обводнених порід і фільтраційних властивостей у напрямку з півночі на південь. Найбільша водопроводимість спостерігається в існуючій у даний час після спорудження Каховського водосховища зоні прохідної фільтрації (до 10000 - 20000 м³/добу) - центральній зоні міжріччя Дніпро - Молочна. У напрямку сходу і заходу від цієї зони водопроводимість зменшується до 200 - 400 м³/добу. По берегах Каховського водосховища, у зв'язку з підйомом рівня до відмітки +16м, процеси карстоутворення активізувалися за рахунок розмиву берегів, складених сарматськими вапняками.

Література

1. Ромащенко М.І., Балюк С.А. Зрошення земель в Україні. Стан та шляхи поліпшення. - К.: Видавництво “Світ”, 2000. - 144 с.
2.  Коваленко П.І., Михайлов Ю.О. Раціональне використання води при зрошенні. - К.: Аграрна наука, 2000. - 154 с.
3. Черевко Г.В., Яцків М.І. Економіка природокористування. - Львів: Світ, 1995. - 208 с.