Аналіз якості питної води в м. Херсоні

Кузнєцов Ю.М., Жужа В.В. доценти
Макова О.О., Борисов П.П. студ.  2 к.  ГМФ

У місті Херсоні в останні роки катастрофічно складається питання водопостачання. Води  недостатньо для постійної роботи водопровідних систем, якість води вкрай низька. Разом з тим  Херсон - єдиний у Подніпров'я місто, у якому люди не п'ють річкову воду.

Водопостачання міста Херсона побудовано на роботі артезіанських свердловин: 154 загальноміських і 190 відомчих артезіанських свердловин, а також променевий водозабір, добір води здійснюється із сарматського ярусу  неогенового водоносного обрію  з глибини 45...100м.

Значну  потребу міста в питній воді і порівняно невеликий дебіт свердловин, приводять до кущового  розташування шпар, такі свердловини працюють у взаємодіючому режимі. Однак  велика частина свердловин розкидана по території міста з подачею води в кільцеві водогінні мережі.

Щодоби місто споживає по орієнтованих підрахунках (виходячи з кількості використовуваної електроенергії) із загальноміських свердловин 140 тис. кубометрів води і з відомчих 50 тис. кубометрів. Велике водоспоживання в межах міста приводить до формування могутньої депресійної вирви.

У  зв'язку з цим  задачею нашої роботи було вивчення  умов формування, аналіз складу і динаміка якості води що подається свердловинами,  у водогінні мережі міста. 

Нами проаналізована динаміка зміни якості води що подається свердловинами на території міста з 1980 року більш  25 років спостереження. При цьому вивчалася динаміка наступних параметрів: мінералізація, загальна жорсткість,  хлориди, сульфати, нітрати. Для математичної обробки параметрів якості води і побудови графіків використовувалася програма «Ехсеll»

Оцінка якості води проводилася по 154 свердловинам, з яких 136 діючих, 18 знаходяться в ремонті. Виявлено, що з 136 свердловин, за даними на 2004р. вода, подавана 36  свердловинами, має перевищення гранично-допустимої концентрації (ГДК) по всім 5-ти показникам, 37 свердловин - по 2-4 показникам, вода інших 63 свердловин перевищень ГДК не має.

Тобто майже половина всіх працюючих свердловин міста поставляює воду низької якості, що не відповідає санітарним нормам, і при цьому в динаміці чітко простежується тенденція подальшого погіршення якості води.

Найбільш непридатна для вживання вода добувається в селищі Камишани, де по 6 свердловинам у 2004році мінералізація коливалася в межах 3,7 - 4,6 г/л, усі досліджувані параметри перевищували ГДК від 1,5 до 5 разів.

Іншою групою свердловин з низькою якістю води є;

-15 свердловин, розташованих у р-ні Порту-Елеватора. У гіршу сторону тут виділяються свердловини променевого водозабору: зміст хлоридів і сульфатів у 2-2,5 рази перевищує ГДК, нітратів у 1,5 більше норми. Жорсткість і мінералізація в 4-4,5 рази перевищують норму.

-12 свердловин Шуменського, Таврійського і Північного мікрорайонів, де має місце порівняно невелике (1,5 - 1,8 рази) перевищення ГДК забруднюючих речовин у воді, але спостерігаються вони по усім 5 показникам і на досить значній площі міста.

Низьку якість води мають свердловини № 116 і 120 - у районі залізничного вокзалу, свердловини № 428, 430, 505 у Дніпровському районі і свердловини № 152, 154 у селищі Кіндійка. Вода перерахованих свердловин має перевищення ГДК по всіх розглянутих параметрах у 1,5 - 2,5 рази. Розташовано дані свердловини хаотично серед масиву свердловин із задовільною якістю води.

У ході дослідження була спроба встановити залежність якості  від глибини забору води свердловинами з водоносного обрію. Виявлено, що такої залежності немає.  «Чиста»,  як і  «брудна» вода спостерігається, як на малих (40-50 м), так і на великих (70-100 м) глибинах.  Становить інтерес динаміка зміни (погіршення) якості води за досліджуваний період. Для цього були розраховані середні перевищення значень ГДК за досліджуваними показниками якості води за 1984, 2000 і 2004.

У 1983 р. перевищення ГДК по 3 показникам одночасно (хлориди, сульфати, мінералізація) відрізнялося лише в 6 свердловинах, у 1996 р. число таких свердловин зросло до 16, а в 2004 -  до 36.

Таблиця 1. Динаміка погіршення якості питної води в м. Херсоні за 1983 -  2004рр

 З таблиці 1 випливає, що за період з 1983 по 2004 р. чітко простежується тенденція збільшення вмісту  забруднюючих речовин в питній воді.  Так, приріст до ГДК за ці роки склав: по хлоридах 58 %, по сульфатах 150 %, мінералізація зросла на 101 %, жорсткісь на 79 %, а вміст нітратів збільшився на 1587 %.  Лідируючими по максимальному вмісту забруднюючих речовин у питній воді є свердловини № 130, 373, 190.  Для порівняння в табл. 2 наведені показники якості води в р. Дніпро в районі «Молодіжного пляжу» на 2000р.

З табл. 2 видно, що річкова вода по якісному складу досліджуваних параметрів значно чистіша, ніж вода в розглянутих свердловинах і, особливо в свердловинах, приведених у табл. 1.

Саму чисту питну воду в місті мають свердловини, розташовані на ВКХ Корабел (у районі гідропарку, Нафтогавані, Карантинного - Острова), у деяких районах центра міста - площа Волі, бульвар Мирний, початок вул. 40 років Жовтня, а також у районі селища Текстильників, ХБК і Антоновського водозабору. Вміст хлоридів 0.06 - 0.08 ГДК, а мінералізація складає 0.2 - 0.6 ГДК.

Таблиця 2. Показники якості води в ріці Дніпро на 2000р. ( пляж  Молодіжний) 

Рис.1. Динаміка  нітратного азоту по свердловинам на території м. Херсона 1981…2003роки.

Понравилось? Поделитесь материалом