До питання визначення вартості зрошувальної води

СТРАТІЧУК Н.В. аспірантка ХДАУ

Вступ. Концепція екобезпечного та ефективного водокористування у зрошуваному землеробстві буде лише демонстрацією добрих намірів до того часу, доти зрошувальна вода буде знаходитися за межами економічного механізму господарювання. Необхідність платного водокористування у сільському господарстві держави, на даний час, визнається переважною більшістю вчених-економістів та екологів, які безпосередньо досліджували цю проблему (Царенко О.М., Дудов А.С. та ін.) Незалежно від того звідки будуть надходити фінансові ресурси, необхідні для забезпечення технічної, експлуатаційної і екологічної надійностей іригаційних систем, зрошувальна вода повинна мати вартість, визначену адекватно її суспільної цінності. Вартість зрошувальної води - не самодостатня, але конче необхідна економічна категорія, яка у господарському механізмі "іригаційні системи - зрошуване землеробство" може забезпечити найефективніше надходження та використання грошових коштів.

Будь-який економічний вплив ґрунтується на стимулах, які можуть бути   витратними (санкції) або  прибутковими (заохочення), а також використовувати обидва напрямки відразу. Світовий та вітчизняний досвід переконливо свідчать про переваги двох останніх напрямків стимуляції виробництва, пов’язаного із використанням тих чи інших природних ресурсів. При цьому домінуюча роль повинна належати заохоченням. Важливим аспектом цього процесу є об’єктивність визначення, як градієнтів динаміки стимулів, так і одномоментних їх числових значень у обох напрямках стимулювання, по санкціям та заохоченням. Адміністрування у цьому питанні завжди поєднується із відчуттям несправедливості і різко знижує результативність таких заходів. На нашу думку, найбільш доцільним і ефективним буде механізм, який виконуватиме визначальні функції автоматично (чи напівавтоматично), в залежності від об’єктивних критеріїв стимулятивного процесу, у даному випадку, від ефективності використання зрошувальної води. Для цього, звичайно, необхідно визначати єдині порівняльні критерії для всіх учасників, які знаходяться у межах дії економічного механізму стимуляції.

Постановка завдання. Критеріями складових такої оплати найчастіше виступають: площа зрошуваних земель у водокористувача (П) та обсяг використаної води (Ов). Ґрунтуючись на дослідженнях, розрахунках та практичному досвіді експлуатації водогосподарських систем, визначаються середні витрати, необхідні для надійних водозабору і транспортування води до місця виділу водокористувачам. До середніх витрат додається норма прибутку, достатня для забезпечення розвитку іригаційних систем. Отримана таким чином величина (Фср.об.), характеризує необхідні обігові кошти для забезпечення нормального функціонування іригаційних систем. Для визначення середнього тарифу оплати, необхідні в середньому обігові кошти, відносять до проектних характеристик іригаційної системи: загальної площі зрошення (Пзаг.) та загальної річної водоподачі у рік 75% імовірності водозабезпечення (В75%)

 
Т1срср.об.заг.,                                             (1)  

                                                                                                                                                                  
Т2срср.об.75%,                                             (2)  

де: Т1ср, Т2ср, - середні тарифи оплати за послуги іригаційних систем, визначені відповідно у грн./га, та грн./м3 . У повному обсязі можна використовувати лише один із наведених середніх тарифів.

Аналіз середніх тарифів, визначених на різнойменні показники, дозволяє зробити такі висновки:

1. Тариф  Т1ср   не  стимулює  до   водозбереження   шляхом  ефективного використання зрошувальної води, але використовує просту облікову базу із високою достовірністю інформації про наявну площу зрошуваних земель у водокористувачів.

2. Тариф Т2ср виконує функцію загального стимулятора водозбереження (без впливу на структуру водорозподілу споживача), але потребує складнішої облікової бази.

3. Із перших двох висновків випливає, що тариф Т2ср буде відносно більшим ніж Т1ср, але   він   значно   краще   відповідає   концепції   екобезпечного водокористування, стимулюючи ефект загального водозбереження та контролю за водоподачею.

У загальному вигляді, функції оплати зрошувальної води споживачем Ф(Зв), за умови використання лише тарифу Т1ср та комбінації тарифів Т1ср і Т2ср,  будуть мати наступний вигляд:


Ф(Зв) = Т1срвві ,                          (  3 )

 
Ф(Зв) = К1* Т2срззі  + К2* Т1срвві ,                 (  4 )

 де:

К1 - коефіцієнт, що відповідає частині, у якій використовується тариф  Т2ср.     

К2 - коефіцієнт, що відповідає частині, у якій використовується тариф Т1ср.      

Ев- економічний автомат-стимулятор  ефективного використання    зрошувальної  води споживачами.    

Ез - економічний автомат-стимулятор екобезпечного співвідношення площ регулярного зрошення та земель-“супутників”.

Ові - обсяг зрошувальної води, використаної і-тим споживачем, м3.

Пзі -  площа зрошуваних земель і-того водоспоживача, га.

Результати.

У функцію оплати зрошувальної води і-того її споживача (3) та (4) введено економічні автомати-стимулятори Ев та Ез. Системно-функціональне призначення економічних автоматів – забезпечення автоматично-регульованого зворотного зв’язку між інтегральним результатом на виході системи зрошуваного землеробства та її входами. Крім того дія таких автоматів повинна відсліджувати “конфлікт” між економічним результатом та екологічною ситуацією на виході цієї системи і спрямовувати, останню, на пошук задовільного компромісу через суму ефектів “зароблених” стимулів.

Один із таких механізмів стосується упорядкування оплати за використання зрошувальної води. Раніше, нами пропонувався механізм, в основу якого закладено диференціальну вартість зрошувальної води в залежності від ефективності її використання конкретним водоспоживачем. Важливим елементом цього механізму виступають економічні автомати, які здійснюють функцію диференціації вартості води відповідно досягнутим критеріям ефективності. Адміністративний вплив, який завжди сприймається у соціальному середовищі з недоліком упередженості, змінюється на економічний і має позитивний стимулюючий характер. Ціна зрошувальної води, при цьому, залежить не від обсягів її використання (перевищення лімітів), а від ефективності кінцевого результату функціонування як окремого водокористувача, так і загальносистемної їх множини в межах кожного фрагменту макросистеми. Діє залежність - чим вища ефективність водокористування окремого сільськогосподарського підприємства, тим нижча для нього ціна води із відповідною корекцією на середню ефективність водокористування фрагментарносистемної множини підприємств-водоспоживачів.  Таким чином одночасно стимулюються :

  1. Екобезпечна, внутрішньогосподарська та фрагментарносистемна, політика використання зрошуваних земель у напрямку раціонального співвідношення регулярного зрошення та земель-“супутників”.
  2. Наближення сільськогосподарського виробництва до оптимального співвідношення основних факторів, які забезпечують високий рівень біологічної активності ґрунту та його ефективної родючості.
  3. Тенденція до підвищення економічної результативності зрошуваного землеробства і стабілізації екобезпеки довкілля.
  4. Удосконалення внутрішньосистемних організаційно-економічних зв’язків між функціонально відокремленими частинами у фрагментах макросистеми зрошуваного землеробства (сільськогосподарськими підприємствами та управліннями зрошуваних систем і магістральних каналів) Економічні автомати-стимулятори Ез та Ев конструктивно побудовані з використанням методологічно єдиних критеріїв внутрішньогосподарської та фрагментарносистемної економічної ефективності використання зрошувальної води та екобезпечного співвідношення площ регулярного зрошення і земель-“супутників”. Це головні елементи, які визначають напрямок і результат дії економічних автоматів. Механізм дії економічних автоматів підпорядкований головній меті - стимулююча функціональна корекція антропогенної складової макросистеми зрошуваного землеробства для забезпечення, на інтегральному виході останньої, задовільного (компромісного) еколого-економічного результату. 
    Зважаючи на складність макросистеми, обумовлену різноманітністю її складових та визначальною роллю антропогенного фактору, механізм дії економічних автоматів відпрацьовувався із застосуванням сценарного методу. Із безлічі можливих сценаріїв поведінки(реакції) макросистеми при варіаціях вхідних сигналів, відібрані і розглянуті лише ті, які окреслюють тенденції спрямованості еколого-економічних суперечностей до конфлікту (та компромісу).
    Література:
  • Дудов А.С. Проблемы организации эколого-экономической системы регіонального АПК - М., 1991. - 222 с.
  • Методичні рекомендації визначення ціни на воду для зрошення / кол.авт. Гордіюк П.С., Снопок М.П., Жуйков Г.Є., Кудін М.Ф./ ІАЕ УААН, ІЗЗ УААН - К., 1999. - 17с.
  • Царенко О.М. Еколого-економічні проблеми розвитку агропромислового виробництва - К.: “Вища школа”, 1998. - 292 с.

Понравилось? Поделитесь материалом

© 2007 Hydrotechnics.ru.
Использование материалов разрешается при обязательной установке
активной гиперссылки на сайт Hydrotechnics.ru рядом с опубликованным материалом.