Екологічні проблеми міста Херсона та шляхи їх вирішення

Малєєв В.О. доцент
Малєєв О.В.  - студент 2 к. ПЦБ,
Моторига Г.М. -  студентка 5к. ГМФ

Найбільш комплексно вирішувати екологічні проблеми міст дозволяє концепція соціоекосистеми яка поєднує системний і територіальний підхід. Адже  всі екологічні проблеми - це певні системні відношення або їх порушення, що виникають на всіх етапах розвитку міста. До складу соціоекосистеми міста Херсона входять такі елементи : міське  населення, природне середовище; будівлі і споруди; промислові, транспортні, інфраструктурні підприємства та  їх технологічні процеси; середовище проживання (продукти харчування, ліки, питна вода,  житлові матеріали, тощо); шляхи і комунікації, промислові та побутові відходи; рідкі  та газоподібні забруднювачі.

У місті Херсоні на сучасному  етапі розвитку існують наступні екологічні проблеми:

- природних компонентів (повітря, води, ґрунту, флори і фауни);

- галузей та видів діяльності господарського комплексу;

- здоров'я міського населення;

- управління екологічною безпекою в умовах переходу до ринкової моделі економічного розвитку;

- невизначеності у тенденціях розвитку екологічної ситуації.

Треба  відзначити, що екологічні проблеми міста Херсона територіально детерміновані. Тому проблема раціональної територіальної організації міського середовища є важливим напрямком вирішення екологічних проблем.

Характерними особливостями соціоекосистеми великого міста (у т.ч. міста Херсона) є: а) залежність, б) акумулятивність; в) відкритість та неврівноваженість; г) динамізм, д) інерційність, є) конфліктність ситуацій через територіальну обмеженість; ж) неможливість експерименту.

Головними принципами функціонування соціоекосистеми є принципи природності, неповноти інформації,  невизначеності подій.

До числа основних чинників, які визначають особливості екологічних проблем  соціоекосистеми м. Херсона, належать наступні: надзвичайно вигідне географічне положення, забезпеченість водними і енергетичними ресурсами спричинили  значні темпи росту виробничого потенціалу і населення. За ними "не встигали" соціальні та екологічні заходи. Значна концентрація ресурсоємних підприємств (бавовняний комбінат - ХБК, комбайновий завод, суднобудівний,  нафтопереробний, тощо) призвели до перенасиченості території міста екологонебезпечними  галузями, зменшили можливості самовідновлення компонентів природного середовища.

Клімат як чинник виникнення екологічних проблем, можна охарактеризувати як комфортний для населення за показниками середньорічної температури (+9,6оС), великою кількістю сонячних днів. Значний вегетаційний період дозволяє розширити площі зелених насаджень збагатити їх південними екзотичними видами. Разом з тим недостатня кількість опадів сприяють посушливості що негативно впливає на людський організм, запиленість і забруднення атмосфери. У місті спостерігається істотна повторюваність штилів, що не  дозволяє повітряному басейну міста (центральна частина Херсона, ХБК) звільнятися від шкідливих домішок. Значною є повторюваність вітрів північно-східних вітрів. Неврахування цього чинника при визначеності місця розміщення промислової зони спричиняє забрудненню зон відпочинку та заселення (насамперед Таврійський мікрорайон потерпає вод нафтопереробного заводу і сміттєсховища).

Для основних ґрунтоутворюючих порід міста-лесів на лесовидних суглинків, характерні процеси, які оцінюються як несприятливі. Як відомо, за умов замочування через  несправність, аварійні ситуації на водопровідних, теплових, каналізаційних мережах утворюються значні просадки. Внаслідок цього центральна частина міста  Херсона потрапила до зони  екологічного лиха, що становить потенційну небезпеку для життя і діяльність  людей. Це потребує постійного моніторингу та проведення планових запобіжних  заходів. На жаль, досі не встановлені остаточно всі причини просадкових явищ в центрі міста Херсона. Насиченість міста штучними об'єктами (будівлі, дороги) викликали істотні зміни радіаційного і теплового режиму, мікрокліматичні особливості.

Серед соціально-економічних передумов загострення екологічних проблем у місті Херсоні виділяється наступна: різке перевантаження у структурі господарського комплексу еколого небезпечних  виробництв (насамперед нафтопереробка). Підпорядкування міста розвитку саме цих галузей, залишковий принцип фінансування призвели до недостатнього рівня вирішення соціально-екологічних проблем. В результаті сукупної дії певних факторів смертність населення м. Херсона перевищувала в останні роки народжуваність.
В результаті кризових явищ у промисловості (зменшення обсягів виробництва) статистичні дані вказують на зменшення загального фону забруднення.  Але при зменшенні його абсолютних скидів, питома вага неочищених  стоків в їх структурі, залишається на рівні минулих років і навіть дещо збільшується. Це пояснюється тим, що різке зниження фінансових результатів діяльності підприємств значно ускладнило  можливості фінансування соціально-екологічних заходів.

Істотну роль у поглибленні негативних тенденцій у соціоекосистемі міста Херсона відіграє транзитне забруднення. Найбільш істотним є забруднення води у Дніпрі промисловими  центрами і містами, які розташовані вище по течії (Запоріжжя, Дніпропетровськ, Київ, тощо). Аналогічна ситуація стосується річки Інгулець .

Оцінка забруднення ґрунтів міста  Херсона важкими металами свідчить, що найбільший рівень забруднення ґрунтів спостерігається у санітарно-захисній зоні (СЗЗ) ВАТ "Херсоннафтопереробка". Забруднення СЗЗ інших підприємств промисловими токсикантами не виходить за межі граничнодопустимої кількості, але у 2001 році збільшився вміст рухомого цинку, кобальту і марганцю. Для ґрунтів міста характерний слабкий і середній ступінь підлуження (рН=7,8-8,6) . Найбільше віднайдено нафтопродуктів у ґрунтах СЗЗ ВАТ "Херсоннафтопереробка" - 213 мг/кг і в районі площі Перемоги - 179 мг/кг та у СЗЗ АО "Херсонські комбайни" - 118 мг/кг /Дані обласного управління екології та природних ресурсів/.

Захворюваність є найважливішим показником у характеристиці здоров'я населення. Вона істотно реагує на якісні зміни навколишнього середовища, діяльність системи охорони здоров'я. За останні вісім років достовірно збільшилась поширеність захворювань органів травлення, кровообігу, крові і кровотворних органів, сечостатевої та ендокринної систем, інфекційних хвороб та новоутворень серед дорослого населення. Також зростає захворюваність на туберкульоз. Основні напрями і перспективи вирішення екологічних проблем міста Херсона повинні обґрунтовуватися на основі: а) оцінки їх сучасного стану і диференціації за ступенем небезпеки,  масштабів прояву; б) прогнозу розвитку у перспективі; в) наявних засобів вирішення.

Враховуючи певну стабілізацію на основних підприємствах логічно зробити висновок, що рівень забруднення довкілля суттєво не зміниться. Збитковість та незначний прибуток виробництв спонукають направляти основні кошти на вирішення соціальних проблем, наслідки яких проявляються сьогодні. Лімітуючим фактором поліпшення екологічного стану є недостатність коштів природоохоронного призначення та їх неповне використання.

За таких обставин особливе значення має обґрунтування концепції сталого розвитку соціоекосистеми  м. Херсона на перспективу. У нашому розумінні вона повинна включати загальні положення; оцінку та аналіз сучасних екологічних проблем;  обґрунтування основних засобів та напрямів їх вирішення; визначення джерел їх забезпечення; системи управління. Концепція повинна враховувати імперативи у вирішенні екологічних проблем: а) неможливість принаймні у найближчі 10 років кардинальної зміни міського планування центральних і житлових районів;  б) економічні та технологічні обмеження  здійснення природоохоронних заходів. Першочергові заходи повинні включати впровадження мозаїчного ландшафту міста, перегляд системи дозволів щодо гранично допустимих викидів та перехід на принцип “бульбашки” при встановленні ГДК шкідливих речовин в атмосфері міста.