Партизанська та підпільна боротьба на Херсонщині в роки Великої Вітчизняної війни

Студент І к. БГМФ Тимощук І.
Снісаренко С.М., к.і.н. доцент

Героїчна боротьба українського народу проти німецько-фашистських загарбників є однією з найславніших сторінок країни, одну з яких вписали мешканці Херсона та Херсонської області. З перших днів війни вони створили загони народного ополчення, підпільні та партизанські загони, добровільно відправлялися на фронт.

19 серпня 1941 року фашисти окупували Херсон, а згодом і всю область. В цей період починається боротьба проти окупантів партизанського загону під керівництвом О.Ю.Гірського та О.К.Ладичука. Уже в вересні 1941 року партизани біля с. Костогризово вступили в бій з загоном гітлерівців, нанесли йому тяжких втрат. Згодом загін пошкодив телеграфну й телефонну лінії між селами Костогризове, Малі Копані, Радянське, здійснив напад на ресторан Херсонського готелю «1 Травня», де було знищено основний офіцерський склад гарнізону. Але партизанський рух на Херсонщині розгортався в степовій смузі, де майже не було лісів, тому боротьба проти гітлерівців ускладнювалася.

В жовтні 1941 року в районі села Мала Андронівка Садовського району група партизанів була оточена загоном карателів німецьких окупантів. В цьому бою загинули Гірський О.Ю. та Ладичук О.К.

На території Бериславського та Великоолександрівського районів діяв партизанський загін під командуванням Павловського М.І. Загін розгромив німецький гарнізон в с. Саблуківка, спалив склади з хлібом в Горностаївці, проводив розвідувальні роботи  в тилу ворога.

Але цей загін проіснував не довго. Німці почали обстріл плавнів, де базувався загін. Павловський М.І. та його соратники продовжували партизанську діяльність у з’єднанні Ковпака С.А.

Сміливі бойові операції були на рахунку партизанського загону під керівництвом Височина І.Д. та Купрія М.В. Партизани знищували ворожих солдатів, підпалювали склади з боєприпасами та продовольством, порушували телефонний зв'язок. Бойові дії загону в Нижньосірогозькому районі продовжувались до літа 1942 року.

Партизанські загони діяли на території Голопристанського, Генічеського, Рогачицького районів, які виникали з ініціативи Комуністичної партії, а багато за ініціативою населення. Деякі загони було знищено в 1944 р. фашистами.

Поряд з партизанськими загонами на Херсонщині діяли і підпільні організації, які за своїм складом були молодіжними. Однією з таких була «Патріот батьківщини на чолі з І.Куликом, учнем школи №27 м. Херсона. Підпільники на лівому березі Дніпра підготували зброю, боєприпаси. Група підтримувала зв'язок з партизанами Київської області, здійснила напади на продуктові склади, залізничні вокзали, друкувала та поширювала повідомлення Радянського Інформбюро, друкувала фальшиві довідки від імені біржі праці, що звільняло молодь від відправки на роботу в Німеччину, звільняли з німецьких таборів і в’язниць військовополонених. Коли діяльність набула загрозливого характеру для німців, почались масштабні пошуки Кулика. За його голову німці обіцяли 10 тис. крб. І. Кулика німці вислідкували, але не бажаючи ворогу здатися живим Ілля застрелився. Посмертно І.Кулик був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Відали своє життя в боротьбі з ворогами зовсім юні жителі м. Херсона «Хлоп’ята з Карантинного»,які діяли на заводі ім. Комінтерна.

З 1942 року в місті Херсоні діяла підпільна організація «Центр»на чолі з Комковим П.А., куди входили також студенти та викладачі Херсонського сільськогосподарського інституту.

З 1941 по 1943 рр. в м. Цюрупинську діяла підпільна організація «Юнармія» на чолі з О.Фоміним. Багато підпільників в 1943 р. перейшли лінію фронту і далі громили ворога, знаходячись в лавах Радянської Армії.
Таким чином херсонці проявили героїзм та патріотизм для того, щоб захистити свободу і незалежність своєї батьківщини.