Методика визначення подачі води водоживлювачами у випадку їх довільного розташування на мережі

Рудницький Є.А., Цимашко К.Л.- студенти 5 курсу ГМФ
Данч М. А. - студент 4 курсу ГМФ
Нежлукченко В.М. - доцент, к.т.н.

Для розв’язання задачі по створенню інженерних систем водопостачання, які задовольняють потребам надійності та економічності (нових або таких, що реконструюються), працюють в умовах нерегульованого безперервного зростання водоспоживання і супроводжуються циклічними змінами, необхідно гарантувати забезпечення користувачів водою при можливих пікових навантаженнях і при будь-яких відмовах елементів системи, а також забезпечення економічно доцільної роботи системи при малих навантаженнях.

Метою роботи є розробка методу раціонального розміщення водоживлювачів. Ця проблема стає актуальною з розростанням населених пунктів і підвищенням санітарних умов проживання населення, у зв’язку з чим збільшується водоспоживання і навантаження на водопровідні мережі.

Результати досліджень. Розробленою методикою у системах  з декількома насосними станціями і напірно-регулюючими спорудами (рис.1) точки раціонального розміщення водоживлювачів передбачається визначати згідно встановленої послідовності:

-на генплані попередньо визначаються  можливі точки розташування водоживлювачів, виходячи не тільки з гідравлічних міркувань, але й з міркувань планування і конфігурації населеного пункту, розташування зон санітарної охорони;

-на схемі мережі між визначеними точками (вузлами) добудовуються фіктивні кільця;

-для отриманої схеми визначаються розрахункові режими роботи мережі, основним розрахунковим випадком для визначення діаметрів приймається випадок найбільшого транзиту (подача в башти);

-проводяться гідравлічні розрахунки з застосуванням програмного блоку RVS-3;

-аналізуються результати гідравлічних розрахунків;

-робиться висновок щодо раціонального підключення водоживлювача до обраної точки;

-проаналізовані результати розрахунків є вихідними даними для проектування водоживлювачів.

Рис. 1

Якщо відмітки башт  передбачаються різними, це слід врахувати при призначенні скидань води до них. Операції щодо визначення економічно найкорисніших діаметрів транзитних магістралей і конструктивні міркування для призначення діаметрів перемичок ті ж, що й при інших типах систем.

Перевірочні розрахунки даної системи для визначення дійсних  значень  подач і нефіксованих  відборів, а також дійсних витрат на ділянках мережі здійснюються шляхом спільного проведення  внутрішньої і зовнішньої ув'язки системи за програмою RVS-3. Вихідні дані й результати гідравлічного розрахунку наведені в табл.1 і 2.

Таблиця 1 - Вихідні дані для гідравлічного розрахунку мережі і водоводів

Таблиця 2 – Оптимальні розрахункові витрати на ділянках мережі і водоводів

Результати гідравлічного розрахунку наочно показують, що на ділянках водоводів 8 і 10 витрати води змінилися порівняно з початковим розподілом потоків, тобто система стала збалансованою відносно втрат напору як на ділянках мережі,так і на ділянках водоводів між насосними станціями і точками мережі.

В процесі гідравлічної ув'язки мережі можлива заміна попередньо намічених марок насосів, зміна об'ємів (а іноді й відміток) напірних регулюючих місткостей. Після цього процес ув'язки повторюється. У загальному випадку процедура розрахунку систем з будь-яким числом насосних станцій і регулюючих місткостей аналогічна викладеним; росте лише число фіктивних кілець, що вводяться до системи, і, отже, число рівнянь зовнішньої ув'язки. Зрозуміло, в таких складних системах ще  важче попередньо призначити нефіксовані подачі і відбори, що може призвести до необхідності (в процесі розрахунку) неодноразової зміни параметрів водоживюлювачів і місткостей.

Таким чином, рекомендована методика раціонального розміщення водоживлювачів забезпечує можливість визначити дійсні витрати на ділянках водоводів з урахуванням конфігурації мережі і можливого відбору води з неї.

Понравилось? Поделитесь материалом