Нашли ошибку?

Система Orphus

Методика визначення подачі води водоживлювачами у випадку їх довільного розташування на мережі

Рудницький Є.А., Цимашко К.Л.- студенти 5 курсу ГМФ
Данч М. А. - студент 4 курсу ГМФ
Нежлукченко В.М. - доцент, к.т.н.

Для розв’язання задачі по створенню інженерних систем водопостачання, які задовольняють потребам надійності та економічності (нових або таких, що реконструюються), працюють в умовах нерегульованого безперервного зростання водоспоживання і супроводжуються циклічними змінами, необхідно гарантувати забезпечення користувачів водою при можливих пікових навантаженнях і при будь-яких відмовах елементів системи, а також забезпечення економічно доцільної роботи системи при малих навантаженнях.

Метою роботи є розробка методу раціонального розміщення водоживлювачів. Ця проблема стає актуальною з розростанням населених пунктів і підвищенням санітарних умов проживання населення, у зв’язку з чим збільшується водоспоживання і навантаження на водопровідні мережі.

Результати досліджень. Розробленою методикою у системах  з декількома насосними станціями і напірно-регулюючими спорудами (рис.1) точки раціонального розміщення водоживлювачів передбачається визначати згідно встановленої послідовності:

-на генплані попередньо визначаються  можливі точки розташування водоживлювачів, виходячи не тільки з гідравлічних міркувань, але й з міркувань планування і конфігурації населеного пункту, розташування зон санітарної охорони;

-на схемі мережі між визначеними точками (вузлами) добудовуються фіктивні кільця;

-для отриманої схеми визначаються розрахункові режими роботи мережі, основним розрахунковим випадком для визначення діаметрів приймається випадок найбільшого транзиту (подача в башти);

-проводяться гідравлічні розрахунки з застосуванням програмного блоку RVS-3;

-аналізуються результати гідравлічних розрахунків;

-робиться висновок щодо раціонального підключення водоживлювача до обраної точки;

-проаналізовані результати розрахунків є вихідними даними для проектування водоживлювачів.



Рис. 1

Якщо відмітки башт  передбачаються різними, це слід врахувати при призначенні скидань води до них. Операції щодо визначення економічно найкорисніших діаметрів транзитних магістралей і конструктивні міркування для призначення діаметрів перемичок ті ж, що й при інших типах систем.

Перевірочні розрахунки даної системи для визначення дійсних  значень  подач і нефіксованих  відборів, а також дійсних витрат на ділянках мережі здійснюються шляхом спільного проведення  внутрішньої і зовнішньої ув'язки системи за програмою RVS-3. Вихідні дані й результати гідравлічного розрахунку наведені в табл.1 і 2.

Таблиця 1 - Вихідні дані для гідравлічного розрахунку мережі і водоводів


Кільце

Ділянка трубопроводу

Код

Довжина,
м

Код
діаметра

Напрямок
(+ або  -)

Витрата,
л/с

1

1

120

1

+

5,00

 

2

200

1

+

4,40

 

7

120

1

-

1,60

 

6

200

1

-

3,50

2

7

120

1

+

1,60

 

3

250

1

-

5,00

 

4

120

1

-

5,30

 

5

250

1

-

1,00

3

8

50

1

+

9,00

 

6

200

1

+

3,50

 

5

250

1

+

1,00

 

10

50

1

-

5,00

Таблиця 2 – Оптимальні розрахункові витрати на ділянках мережі і водоводів


Кільце

Ділянка

vдоп=1,6

неув'язка

код

довжина,
м

матеріал

діаметр,
мм

витрата,
л/с

напря-
мок

втрата
напору, м

швидкість,
м/с

1

0,0008

1

120

Асб. ВТ-6, ВТ-9

100

3,87

+

0,34

0,49

 

 

2

200

Асб. ВТ-6, ВТ-9

100

3,27

+

0,40

0,42

 

 

7

120

Асб. ВТ-6, ВТ-9

100

4,49

-

0,45

0,57

 

 

6

200

Асб. ВТ-6, ВТ-9

100

2,76

-

0,29

0,35

2

0,0008

7

120

Асб. ВТ-6, ВТ-9

100

4,49

+

0,45

0,57

 

 

3

250

Асб. ВТ-6, ВТ-9

100

3,24

-

0,49

0,41

 

 

4

120

Асб. ВТ-6, ВТ-9

100

3,54

-

0,28

0,45

 

 

5

250

Асб. ВТ-6, ВТ-9

100

2,62

+

0,32

0,33

3

0,0009

8

50

Асб. ВТ-6, ВТ-9

100

7,14

+

0,48

0,91

 

 

6

200

Асб. ВТ-6, ВТ-9

100

2,76

+

0,29

0,35

 

 

5

250

Асб. ВТ-6, ВТ-9

100

2,62

-

0,32

0,33

 

 

10

50

Асб. ВТ-6, ВТ-9

100

6,86

-

0,44

0,87

Результати гідравлічного розрахунку наочно показують, що на ділянках водоводів 8 і 10 витрати води змінилися порівняно з початковим розподілом потоків, тобто система стала збалансованою відносно втрат напору як на ділянках мережі,так і на ділянках водоводів між насосними станціями і точками мережі.

В процесі гідравлічної ув'язки мережі можлива заміна попередньо намічених марок насосів, зміна об'ємів (а іноді й відміток) напірних регулюючих місткостей. Після цього процес ув'язки повторюється. У загальному випадку процедура розрахунку систем з будь-яким числом насосних станцій і регулюючих місткостей аналогічна викладеним; росте лише число фіктивних кілець, що вводяться до системи, і, отже, число рівнянь зовнішньої ув'язки. Зрозуміло, в таких складних системах ще  важче попередньо призначити нефіксовані подачі і відбори, що може призвести до необхідності (в процесі розрахунку) неодноразової зміни параметрів водоживюлювачів і місткостей.

Таким чином, рекомендована методика раціонального розміщення водоживлювачів забезпечує можливість визначити дійсні витрати на ділянках водоводів з урахуванням конфігурації мережі і можливого відбору води з неї.

Так же рекомендуем посмотреть:

© 2007 Hydrotechnics.ru.
Использование материалов разрешается при обязательной установке
активной гиперссылки на сайт Hydrotechnics.ru рядом с опубликованным материалом.

Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика