Нашли ошибку?

Система Orphus

Дослідження роботи дренажу в зоні Північно-Кримського каналу

В.В.КОЛЕСНІКОВ - к.с.-г.н., доцент
К.В.КОЛЕСНІКОВА - студентка 5 курсу

І.В.ГРЕЧКО, І.М.КАЛІКІНА - студенти 4 курсу ГМФ

Будівництво дренажу в Криму розпочато у 1966 році, а в 1967 році були закладені перші дослідно-виробничі ділянки з метою проведення науково-дослідних робіт. Дослідження проводили ІГіМ УААН, Кримська дослідно-меліоративна станція, Науково-дослідний інститут грунтознавства і агрохімії, Дніпропетровський державний університет, Херсонський ДАУ, Кримська гідрогеолого-меліоративна експедиція, проектно-пошуковий інститут “Укрводпроект” та ін. Найбільш повні і багаторічні дослідження проводилися відділом дренажу інституту “Укрводпроект” під керівництвом к.т.н. Ю.А.Чирви та В.М.Ставицького на території СТОВ “Молода Гвардія” Джанкойського району та “50 років Жовтня” Красноперекопського району АР Крим.

Про ефективність роботи горизонтального дренажу в умовах Криму а той час можна було тільки міркувати або прогнозувати. Тому основними питаннями при проведенні наукових досліджень були: визначення ефективності профілактичної та розсолюючої дії дренажу; встановлення оптимальних параметрів дренажу для даних природних і господарських умов. Досліди проводились на основі балансового методу врахування.
Після декількох років досліджень на працюючому дренажі вже можна було говорити про позитивний вплив дренажу на меліоративний стан зрошуваних земель. Дренаж знижує рівні підгрунтових вод в середньому на 0,1...0,15 м/рік. Підраховано, що дренаж щорічно виносить за межі дренованих площ до 5...6 тонн з гектара легкорозчинних солей. У цьому випадку він працює як розсолюючий.

При підтримці рівнів підгрунтових вод нижче 2,0 м і зрошувальній нормі 4000 м3/га накопичення солей у зоні аерації не відмічається, верхній метровий шар підлягає опріснюючої дії від поливів та опадів. Тому дренажний стік формується під впливом інфільтрації (63%) та фільтрації з каналів зрошувальної мережі (37%). Середній модуль дренажного стоку складає приблизно 20% від загального водонадходження за рахунок поливів і опадів, або 0,06 л/с.га (максимальний - 0,08 л/с.га).

Визначена критична глибина залягання мінералізованих підгрунтових вод, яка для умов зони впливу Північно-Кримського каналу знаходиться у межах 1,5...2 м. Такі умови можуть бути досягненні при відстані між дренами 200...250 м при глибині їх закладання 3,0 м.

Своєрідним є досвід двобічного регулювання вологості грунту за допомогою дренажу в Ленінському районі. Досліди проводили одночасно Херсонський ДАУ, ІГіМ УААН та інститут грунтознавства і агрохімії. Отримані дані підтвердили можливість управління водно-сольовим режимом на основі субірригації і бокової промивки водорозчинних солей з товщі покривних відкладень.

Дніпропетровський держуніверситет разом з інститутом “Укрводпроект” виконав прогнозні розрахунки засолення грунтів підгрунтя дренованих зрошуваних земель на основі уявлення про пересування водорозчинних солей у відповідності з законами фізико-хімічної гідродинаміки. На основі розрахункових прогнозів були рекомендовані параметри дренажу і режими зрошення сільськогосподарських культур на перспективних ділянках будівництва горизонтального дренажу.

Проведені експериментальні роботи і теоретичні розрахунки стали основою розробки проектів і здійснення заходів покращення меліоративного стану зрошуваних земель Криму. Безумовно вони є великим науковим вкладом у справі розвитку іригації в зоні Північно-Кримського каналу.

Так же рекомендуем посмотреть:

© 2007 Hydrotechnics.ru.
Использование материалов разрешается при обязательной установке
активной гиперссылки на сайт Hydrotechnics.ru рядом с опубликованным материалом.

Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика