Вплив відсічного дренажу на гідрологічний режим зрошуваних земель

В.В.КОЛЕСНІКОВ - к.с.-г.н., доцент
Н.М.МУЗИКА - здобувач
В.Л.СІНІЦИН, В.І.СІНІЦИНА - студенти 5 курсу,
О.Ю.МИХАЙЛЕНКО - студентка 4 курсу ГМФ

Багато уваги в зоні інтенсивного зрошення в умовах близького залягання рівнів мінералізованих підгрунтових вод приділяється будівництву закритого горизонтального систематичного дренажу. Лінійний, огороджувальний та відсічний дренаж застосовувався винятково як дійсна міра для перехоплення руху підгрунтових вод у напрямку якихось важливих об?єктів. В іригаційному будівництві відсічний дренаж будували уздовж великих магістральних каналів для перехоплення фільтраційних потоків з боку каналів.

На початку 90-х років на землях колишнього учгоспу “Приозерне” був побудований закритий горизонтальний дренаж з декількома новинками, з метою подальшого дослідження його ефективності. Ця ділянка стала дослідною базою кафедри сільськогосподарських меліорацій Херсонського ДАУ. На протязі 15 років вивчається агромеліоративна ефективність площадного, відсічного та вибіркового дренажу на зрошуваних ділянках землекористування господарства.

Для вивчення режиму рівнів підгрунтових вод на ділянці проводилися заміри по стаціонарним свердловинам (580, 581, 583а) Каховської ГГМЕ та по трьох створах тимчасових свердловин, які відновлювалися щорічно. Свердловини 581 та 583а були облаштовані у 1967 році, а свердловина 580 - у 1976 році.

До початку будівництва дренажу, з 1967 по 1974 роки рівень підгрунтових вод у свердловині 581 піднявся з глибини 7,04 до 1,82 м, тобто на 5,22 м або на 0,75 м/рік, а з 1975 по 1979 роки - на 0,19 м/рік. У свердловині 580 спостерігається різкий підйом рівня підгрунтових вод від 10,78 м (1976 р.) до 4,31 м (1979 р.) - в середньому 2,16 м/рік, з 1979 року по 1980 рік підйом рівня значно зменшився і склав 0,56 м/рік.

У подальшому різкого підйому рівнів не спостерігалося, що пояснюється його стабілізацією. Рівні підгрунтових вод коливаються у межах глибин 1...3 м, а в останні роки 2...4 м. Величина інфільтраційного живлення складає 0,0006 м/доб., коефіцієнт фільтрації 0,42 м/доб., провіднісь пласту 136 м²/доб., коефіцієнт недоліку насичення 0,1.

Дрени і колектори розташовані у лесовидних середніх і легких суглинках. Підгрунтові води залягають у межах від 26,3 до 42,4 м. Мінералізація підгрунтових вод 1,1...16,7 г/дм³, за хімічним складом переважно сульфатно-хлоридні натрієво-магнієві і сульфатні натрієво-магнієві.

В залежності від ухилів місцевості глибина закладання дрен не перевищує 3 м, а колекторів - 4 м. Глибина закладання відсічних дрен - 2 м.

До будівництва дренажу був визначений напрямок грунтового потоку - захід, південно-захід та південь від каналу Р-4-2. У зв?язку з цим були внесені зміни у плані колекторно-дренажної мережі, а саме у північній її частині. Одна з деталей - відказ від будівництва дрен, запроектованих до колектора 5-Др, а останній був побудований як колектор-дрена з ПВХ-150. Мета - перехоплення грунтового потоку з боку зрошуваних земель господарства “Зоря”.

Зі сходу, на відстані 25...35 м від каналу Р-4-2 був влаштований відсічний дренаж з метою перехоплення фільтраційних вод з боку каналу. Таким чином, передбачені заходи, у разі нормальної роботи яких, можна у подальшому вирішувати питання заміни систематичного дренажу на відсічний або вибірковий. Це в свою чергу забезпечить недоторканість орного шару грунту та значно знизить вартість меліоративних заходів.

Отримані кафедрою експериментальні дані свідчать про ефективність запропонованих заходів, а саме - відсічний дренаж майже повністю перехоплює фільтраційний потік з боку каналу, а колектор-дрена - грунтовий потік з північної частини зрошуваних земель. Але незважаючи на позитивні результати слід у подальшому внести деякі конструктивні особливості для колекторів-дрен. Річ у тому, що при інтенсивному зрошенні колектор-дрена 5-Др неспроможна повністю перехоплювати грунтовий потік. Тому слід проектувати колектор-дрену більшого діаметру, або влаштовувати дворядну з різними глибинами закладання. Що стосується відсічних дрен, то є питання про глибину їх закладання в залежності від перевищення рівня води в каналі над рівнем поверхні землі сполучених ділянок. Над вирішенням цього питання кафедра зараз працює.