Екологічна ефективність використання риб-меліорантів для відновлення гідроекосистем зони рисосіяння України (на прикладі закритої чекової зрошувальної системи Інституту рису УААН)

Л. М. Грановська - к. с-г. н. доцент
М. А. Кулаковський - магістр

Погіршення якості води та деградація малих водосховищ скорочує можливості комплексної експлуатації водних об’єктів. Проте результати багатолітніх різнопланових досліджень фізико-хімічного та гідробіологічного режимів, процесів переносу речовин та енергії в екосистемах малих водосховищ свідчать про те що втрати при виробництві продукції рослинництва та тваринництва, її зберіганні та переробці, можуть бути направлені на отримання високоякісної риби при умові створення раціональної системи рибогосподарського використання малих водосховищ. В основі запропонованої системи лежить принцип управління процесами формування біопродукційного потенціалу малих водосховищ.

В той час, коли значна частина видів риб у природних водоймах є бентофагами, за допомогою яких іде видалення бентоносних організмів з водного середовища, то частина планктонного корму є недовикористаною і при відмиранні та розкладі призводить до змін гідрохімічного режиму водойми, погіршеню якості води. Водойми степової зони характеризуються наявністю суттєвого біопродукційного потенціалу, по рівню розвитку окремих груп кормових гідробіонтів. По результатам багатолітнього моніторингу встановлено, що потенційна     рибопродуктивність   цих   водойм  коливається     від 140 до 1049 кг/га. Нажаль, біопродукційний потенціал більшості малих водойм практично не використовується або використовується не ефективно.     

Дослідження, які  проводилися у літньо-осінній період 2005 року на базі водних об’єктів іригаційної системи рисосіючого господарства показали, що модульна та буферна водойма закритої зрошувальної системи Інституту УААН, мають достатню кормову базу для вирощування таких видів риб, як білий толстолб, білий амур та короп.

Iнтродукція однорічок білого товстолобика з щільністю посадки у модульну водойму по 224 екз/га, у буферну водойму по 105 екз/га, що дозволить отримати товарних дволіток середньою індивідуальною масою 500 г.. Це зграйні риби, які швидко накопичують іхтіомасу, не вступають у жорсткі конкурентні харчові стосунки з іншими видами риб.

Для утилізації органічної речовини, що створюється макрофітами, доцільно інтродукувати у водойми по 275 екз/га (модульна) і 175 екз/га (буферна) цьоголіток (однорічок) білого амура, які за вегетаційний сезон досягнуть товарної маси 400 г і забезпечать пригнічення розвитку м’якої водної рослинності. З метою раціонального використання продукції зообентосу доцільна інтродукція 100 - 120 екз/га цьоголіток (однорічок) коропа, однорічний нагул яких дозволить досягти їм товарної маси 500 г. Відсутність у водоймах хижих видів риб дозволяє рекомендувати для інтродукції в якості вікової групи цьоголіток, або однорічок середньою масою 20 - 25 г.

Впровадження на базі модульної і буферної водойми закритої  чекової зрошувальної системи, пасовищної форми рибництва за означено видовою структурою і обсягами інтродукції дозволить досягти бажаного біомеліоративного ефекту, а за умов відповідної організації промислу отримати корисну рибопродукцію. Пропоновані принципи дають змогу без використання кормів та добрив одержувати додаткову високоякісну товарну рибну продукцію, що поєднується з покращенням екологічної ситуації і поліпшенням якості води агрогідроекосистем.