Переваги та недоліки системи пропорційного представництва політичних сил у парламенті

Новак О. студент 2 курсу ГМФ
Герасименко М.В. ст. викладач

Нині українське суспільство знаходиться напередодні чергових виборів до Верховної Ради України та місцевих органів самоврядування. Згідно зі змінами до Закону України “Про вибори народних депутатів України”, вибори депутатів будуть здійснюватися на засадах пропорційної системи за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій. Ця система для українського суспільства є відносно новою, так як у минулому формування органів влади відбувалося за змішаної. Чого можна очікувати від виборчої системи пропорційного представництва?

Аналіз досвіду країн, де застосовується виборча система пропорційного представництва, а таких більше п’ятдесяти, свідчить, що вона має передусім гарантувати представництво політичних сил суспільства на національному рівні та репрезентувати у парламенті відповідне їх співвідношення.

Система пропорційного представництва застосовує голосування за партійними списками, а це означає, що під час передвиборчої кампанії значна увага надається ідеології та програмам політичних партій, а не вивченню особи кандидата. Більше того, голосування відбувається у межах одного раунду, а “політичні ігри”, які мають місце в системах, які послугуються другим раундом, усуваються.

Аргументами на користь пропорційної виборчої системи також може служити: чітка політична структуризація законодавчого органу; створення більших можливостей для формування коаліційного уряду; сприяння утвердженню загальнонаціональних інтересів; розвиток партійної системи; зростання політичної активності та політичної соціалізації громадян; зменшення впливу “адміністративного ресурсу” на результати виборів.

Окрім означених переваг, слід звернути увагу і на серйозні недоліки в системі пропорційного представництва. Ця система віддаляє виборця від висунутого кандидата. Має місце і тенденція до розпорошення політичних сил суспільства та ослаблення стабільності парламенту, як і самого уряду.

У сучасних умовах розвитку українського суспільства недоліком системи пропорційного представництва є й те, що порушується пасивне виборче право (право бути обраним) переважної частини громадян, так як більшість населення не охоплене партійним життям; політичні партії дуже слабкі і в них домінують не загальнонаціональні інтереси, а “вузько партійні”.  До того ж українське суспільство в цілому ще неготове сприймати голосування за партійними списками.

Щоправда, якою б не була виборча система, при її застосуванні неможливо абсолютно виключати небажані, а іноді руйнівні ефекти. Тому досконалої виборчої системи не існує. Остання залишається лише теоретичним ідеалом. Проте кожна виборча система на практиці може бути певною мірою удосконалена, а її недоліки – урівноважені іншими факторами політичного процесу.