Системний підхід оцінки еколого-економічного стану зрошуваних ландшафтів

ЛИПИНЕЦЬ І.П. - к.с.-г. наук, доцент
ДОБРИНІНА Л., Я. ГЕДЗЬ - студенти 5 курсу БГМФ

В останні роки виникла необхідність забезпечення сталого розвитку зрошуваних земель на фоні задовільної екологічної ситуації та позитивного економічного результату господарювання. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є її дослідження з позицій системного підходу, який дозволяє поглиблено вивчити не лише елементи тієї чи іншої системи, але й виявити та усвідомити її внутрішні та зовнішні зв’язки, що опосередковано чи безпосередньо впливають на стан динамічної рівноваги системи.

Використовуючи метод декомпозиції, умовно, систему зрошуваного землеробства можна поділити на три великі підсистеми, які мають конкретне функціональне призначення та підпорядковані різним відомствам. В свою чергу кожна з таких підсистем представляє собою окрему систему. Перша підсистема - це магістральна транспортно - розподільча іригаційна система (магістральні канали та споруди), яка подає зрошувальну воду у відповідні регіони землеробства із басейну конкретного водотоку і підпорядкована Держводгоспу України; далі - міжгосподарська транспортно-розподільча іригаційна система, яка подає воду у точки виділу її сільськогосподарським підприємствам і підпорядкована управлінням зрошувальних систем, що в свою чергу входять у структуру обласних виробничих управлінь меліорації. Останні керуються подвійно - з боку обласних державних адміністрацій та з боку Держводгоспу.  Третя підсистема – внутрішньогосподарська, яка об’єднує зрошувальну мережу і техніку поливу, виконує функції розподілу зрошувальної води по конкретним ділянкам та підтримку у ґрунті оптимального водно-повітряного і теплового режиму необхідного рослинам. Саме ця третя підсистема має вирішальне значення у функціонуванні всієї системи зрошуваного землеробства, визначаючи ефективність її результативності. Саме у цій підсистемі виникає переважна більшість суперечливих проблем і саме ця підсистема є полем їх вирішення.

В третій підсистемі, а саме на ділянках зрошення, значно збільшується антропогенний вплив на відкриті її входи, адже до традиційного обробітку ґрунту і догляду за рослинами додаються системи поливу та режими зрошення орієнтовані на досягнення максимальної продуктивності зрошуваного агроценозу. Для оцінки роботи цієї системи ми пропонуємо впроваджувати системні індикатори. Системні індикатори це  інтегровані показники, які вказують на  результати  роботи будь-якої системи  і дозволяють спрогнозувати в якому напрямку   слід чекати, в даному випадку,  розвиток еколого-економічних  процесів Це дасть можливість своєчасно приймати рішення і спрямовувати розвиток суперечностей до стану задовільного компромісу. Для умов зрошуваного агроценозу у якості системного індикатора доцільно застосовувати індекс використання зрошувальної води, який відображує як екологічну ситуацію, так і економічний результат. Такий показник може бути використаний в економічному механізмі господарювання у зрошуваному землеробстві з метою досягнення рівноваги між суспільством і природою в межах еколого-економічного компромісу об’єктивно існуючих протиріч.