Ефективність застосування дренажу в складних умовах Криму

Колесніков В.В. - к.с.-г.н., доцент
Тягнирядно С., Тягнирядно Ю. - студенти 4 к. ГМФ

Присивашшя Криму характеризується складними гідрогеолого-меліоративними умовами. Нахил поверхні у бік Сивашу незначний, підгрунтові води мінералізовані та знаходилися на глибині 5...7м від поверхні грунту. Ця територія характеризується як безстічна. З будівництвом Північно-Кримського каналу у цьому регіоні, розпочалося інтенсивне будівництво зрошувальних систем, що привело до різкого підняття мінералізованих підгрунтових вод до поверхні грунту. Річний підйом підгрунтових вод складав від 40см до 1...1,5м в залежності від місце розташування контрольної ділянки від каналів зрошувальної системи. При таких умовах поширилися процеси вторинного засолення земель. Тому, починаючи з 70-х років, почалося інтенсивне будівництво закритого горизонтального систематичного дренажу на зрошуваних землях. Це єдиний шлях підвищення тренованості територій.

Дренаж у цьому районі виконує дві функції - профілактичну та розсолюючи. Міждренна відстань розраховується з такою вимогою, щоб на міждренні підтримувався рівень підгрунтових вод на позначках нижче критичних та й був у змозі відводити розчинені солі при проведенні експлуатаційних промивок.

Аналіз 25-ти річних даних Кримської гідрогеолого-меліоративної експедиції свідчить про те, що в основному побудований дренаж виконує свої профілактичні функції.

Стосовно розсолюючої дії дренажу можна сказати наступне. Якщо на фоні дренажу здійснювалися вегетаційні поливи, то дренаж підтримував засоленість грунтів на прийнятому порозі токсичності. Якщо інтенсивних поливів не здійснювали, або їх взагалі не проводили, то на цих ділянках накопичення водорозчинних солей підіймається за межі порогу токсичності.