Дослідження несучої здатності паль під житловий будинок на лесових грунтах, що просідають

Корякін В.С. - к.т.н., доцент;
Гайдабура Т.А. - асистент;
Малєєв О.В., Ткачов О.О.,
Андріянова Ю.К., Бучко О.П. - студенти 4 курсу ПЦБ

Проектною організацією при будівництві 5 - ти поверхового житлового будинку в м. Херсоні по вулиці 9 Січня, як фундаменти були запроектовані пальові фундаменти. Палі були прийняті складові залізобетонні квадратного перетину 35х35 см загальною довжиною 24 м. Основна паля (ОС) і добірна частина становили по 12 м.

Занурення паль на будівельному майданчику повинне здійснюватися спеціальною установкою, що передає осьове статичне вдавлююче вертикальне навантаження. З метою полегшення занурення палі такої довжини й зняття привантажуючого (негативного) тертя, використалися лідируючі свердловини діаметром 40 см на всю глибину просідаючої товщі II типу.

Палі своїм вістрям поринали на 5 м у непросідаючий шар - суглинок твердої консистенції IL = 0,17. Рівень ґрунтових вод знаходився на глибині 18 м від денної поверхні землі.

На прохання замовника була проведена обґрунтованість такого прийнятого проектного рішення при влаштуванні пальових фундаментів, визначенні несучої здатності, їхньої загальної кількості під будинок.

Досліджуючи інженерно - геологічні умови ґрунтів основи, їх фізико - механічні й деформаційні характеристики, зібравши діючі навантаження на пальовий фундамент і визначивши несучу здатність палі за діючими нормативними документами, дійдемо висновку, що розрахункове навантаження на одну палю необхідно прийняти 1005 кН (100,5 тс), проектне навантаження становить 700 кН (70 тс). Загальну кількість паль по осі Б прийняти 19 (за проектом 17 паль), по осі А - 13 (за проектом 15 паль), по осі В - Б - 4 (за проектом 4 палі), по осі Б - А - 3 (за проектом 4).

Можливе застосування при будівництві паль меншої довжини - 16 м. Розрахункова несуча здатність таких паль становить 664 кН (66,4 тс). Це можливо тільки при більш ретельному дослідженні параметра консистенції ґрунту, що залягає під вістрям й у бічної поверхні палі, обліку дії сил негативного тертя, які склали 280 кН (28 тс) , при цьому питоме негативне тертя по бічній поверхні палі складає 33,4 кПа (3,34 тс/м²).