Використання місцевих вапняків для меліорації іригаційно осолонцьованих грунтів Херсонської області

В.В.Колесніков, Р.О.Бабушкіна - к.с.-г.наук
Кузнєцова Л., Насурлаєв  С., Дівісенко К., Скляренко О.  ст. 4 курса ГМФ

На півдні України протягом багатьох років існує проблема збереження й підвищення родючості зрошуваних земель, запобігання процесам іригаційної деградації чорноземів, передусім, їх осолонцюванню.

У сучасних умовах розв’язання цієї проблеми можливе шляхом застосування ресурсоощадних технологій хімічної меліорації, обов’язковою складовою частиною яких є підбір і впровадження більш дешевих кальцієвмісних меліорантів і способів їх внесення.

За відсутності в Херсонській області запасів гіпсу й фосфогіпсу та економічної недоцільності завезення фосфогіпсу з інших областей альтернативою йому може бути вапняк місцевих кар’єрів, що отримують на базі відходів каменеподрібнювальних заводів. Він містить кальцит, внесення якого підвищує  активність кальцію, роль якого в грунті багатогранна. Другим важливим аспектом  переваг внесення вапняку є надійність і безпека його використання.

Проблемі підвищення продуктивності солонцевих грунтів присвячено багато наукових праць. Однак, для умов півдня України кількість даних про закономірності і напрямки протікання грунтових процесів, зміни властивостей зрошуваних грунтів у зоні дії Каховської зрошувальної системи під впливом вапняку місцевих кар’єрів із різними нормами і тривалості післядії цього меліоранту представлено недостатньо.  Тому, незважаючи на значний наявний практичний досвід використання фосфогіпсу і вапняку, актуальним є перегляд деяких технологічних аспектів, удосконалення їх на сучасному етапі, з тим, щоб розробити науково обгрунтовані прийоми раціонального використання вапняку місцевих кар’єрів.

Результати досліджень свідчать, що використання фосфогіпсу й вапняку має позитивний вплив. За ефективністю дії вапняк не поступався фосфогіпсу. Найбільш економічно доцільною була норма вапняку 10 т/га, а перспективною ( з очікуванням тривалої післядії) - 15 т/га. Узагальнюючи результати досліджень доведено більш економічну і екологічну доцільність використання вапняку з місцевих кар’єрів. Значення  цих прийомів підтверджено позитивними результатами виробничої перевірки на площі 422 гектара.