Формування сольового складу порід зони аерації та хімізму ґрунтових вод на території міста Херсона в умовах підтоплення

Морозов В.В. професор ХДАУ
Жужа П.В. ст. 4 курсу ГМФ

Об’єкт дослідження -  підтоплена територія міста  Херсона, гідрохімічний режим ґрунтових вод та сольовий склад порід зони аерації.

Мета роботи - вивчення впливу підтоплення на динаміку розподілу солей зони аерації, аналіз і прогноз формування хімічного складу ґрунтових вод на території міста.

Методи дослідження - на території міста проводилися вишукування методом інженерно-геологічної зйомки. Було пробурено ряд свердловин, розподіл  солей у зоні аерації вивчено методом водяної витяжки. Хімічний  склад води аналізувався по мережі спостережливих свердловин.

Хімічний склад підземних вод на території міста склався таким чином:

Хлорідно - натрієвий  -  тип засолення мають води практично безстічних депресивних  форм з глибиною  ГВ. до 2м. Або прибережні з глибиною ГВ. більше 10м. У центральній північній, східній частині міста води гідрокарбонатно-магнієві.

Хімічний склад підземних вод формувався під впливом наступних чинників: засоленість порід зони аерації, мінералізація поступаючої води, характером водяного режиму і початковою мінералізацією ГВ.

Ми проаналізували розподіл легко розчинних солей в профілі лесового ґрунту за літературними даними та  ряду розвідувальних свердловин пробурених нами на території міста.

Сольовий профіль лесового ґрунту не підтоплених територій з глибиною РГВ більше 6 м є  типовий для лесових ґрунтів і ґрунтів, що сформувалися в автоморфних умовах при задовільному природному дренажі. Розподіл легко розчинних солей за профілем ґрунту визначалося його генезисом, водяним режимом. Непромивний водяний режим, чергування періодів середньобагаторічного промочування на глибину 60…100 см з рідкісними  періодами промочування на 200…300см привело до акумуляції солей на різних глибинах залежно від їх розчинності.

Сучасний  процес акумуляції солей накладався на реліктові сольові горизонти викопних ґрунтів.

Сольовий профіль лесового ґрунту складався верхнім вилуженим до глибини 2...4 м лесом. Перший сольовий акумулятивний горизонт спостерігався на глибині 3 м. (щільний залишок 1...3%).  Далі розташован  проміжний шар від 4 до 8 м з приблизно однаковим сольовим складом (щільний залишок 0,3…0,5%).  Другий акумулятивний горизонт знаходився на глибині 8…12 м (щільний залишок 1,1%).  Глибше 12 м кількість солей зменшується.

У верхньому горизонті переважали бікарбонати і сульфати кальцію і магнію. У акумулятивних горизонтах сульфати кальцію і магнію. Міжакумулятивний горизонт відрізнявся підвищеним вмістом сульфату натрію.
Свердловина, пробурені нами в 2006 р.. показала значні зміни сольового складу порід зони аерації:

  • Розмитість першого сольового акумулятивного горизонту
  • Підтягання солей переважно хлоридів і сульфатів натрію до поверхні.
  • Сольовий профіль підтопленого лесового ґрунту сильно відрізняється від сольових профілів зрошуваних ґрунтів або ґрунтів гідроморфного ряду. Зрошувані  ґрунти і ґрунти гідроморфного ряду відрізняє вилуженість профілю на відміну від сольової акумуляції підтопленних ґрунтів на глибинах 60…150см. На наш погляд,  подібна відмінність закономірно і пояснюється в першу чергу характером зволоження ґрунту. Ґрунти незабудованих територій зволожуються фронтально, солі переміщаються під дією низхідного струму ґрунтового розчину. Підтоплені ґрунти знаходяться під дією фронтального зволоження і низхідного струм ґрунтового розчину тільки в період атмосферних опадів, основна  маса води поступає в грунт локально з інженерних мереж і комунікацій (до 86%) розташованих на глибині 1,5…2м, або на ділянках скупчення води і глибокого промочування ґрунту. Подібний режим зволоження практично не позначається на процеси вилуговування профілю ґрунту.

Розкрита глибина свердловини не дозволила нам проаналізувати зміну хімічного складу на глибину більше 3 м. Не дивлячись на це одержані дані дозволяють зробити наступні висновки:

  • На підтопленій території розмиваються сольові акумулятивні горизонти. Формування хімічного складу підземних вод здійснюється в основному за рахунок цих солей. Тобто, підземні води збагачуються сульфатами кальцію магнію натрію і  в меншому ступеню хлоридами натрію.
  • Підтягування до поверхні солей хлоридів і сульфатів натрію пояснюється високою їх розчинністю і інтенсивним випаровуванням з поверхні дзеркала ГВ. Подібне переміщення солей на підтопленій території неминуче викликає акумуляцію солей в ґрунті і засолення останніх. Акумуляція натрію приводить до вилуджування профілю і може супроводжуватися утворенням соди.
  • Проведена типізація умов формування хімічного складу ґрунтових вод на території міста. встановлено вплив підтоплення на забруднення артезіанського водоносного горизонту.

Так же рекомендуем посмотреть:

© 2007 Hydrotechnics.ru.
Использование материалов разрешается при обязательной установке
активной гиперссылки на сайт Hydrotechnics.ru рядом с опубликованным материалом.