Нашли ошибку?

Система Orphus

Обгрунтування необхідності управління рекреаційними ресурсами південного регіону України

Грановська Л.М. - канд.. с.-г. наук, доцент,
Бєлавіна С.В. - магістр, Херсонський ДАУ

Термін  “рекреація ” з  латинської  “recreatio” означає  відновлення  сил  людини,  витрачених  нею  у  процесі праці  або  зміна  дії, що  включає  трудову  діяльність  і  характеризує  простір,  пов'язаний   з  цими  діями.

За  земельним Кодексом  України  до  земель  рекреаційного   призначення  належать  землі,  які  використовують   для   організації  відпочинку  населення, туризму  та  проведення  спортивних  заходів [1 ].

Недосконала  теоретична  база  визначення  курортів,  лікувально-оздоровчих  і  рекреаційних  територій  не  дозволяє  чітко встановити  їх  правове  тлумачення  та  значення  на  законодавчому  рівні.  Законодавство  України  бере  під  охорону  не  самі  території, а  окремі  природні  об’єкти, що  знаходяться  на  цих територіях “ …об’єктом  правової  охорони  повинні  бути  природні  системи, курортних, рекреаційних   та лікувально-оздоровчих територій,  оскільки  при  порушенні  функціонування  цих  геосистем  їхні  природні  території  втрачають  лікувально-оздоровчі  властивості” [ 1 ]. За типом   господарського  режиму  використання  рекреаційні  території  відносяться  до  земель,  де  заборонені  ті  види  діяльності,  що  здатні    погіршувати  умови    збереження    основних  природних  цінностей   та   відтворювати  лікувальні  і  оздоровчі  властивості  природних  комплексів. Тобто,  на  рекреаційну  діяльність  повинні  поширюватися  всі  природно-охоронні  вимоги  щодо  збереження  довкілля.

Внаслідок   економіко - правової  невизначеності  рекреаційної  діяльності  та  рекреаційних  територій  на  сьогоднішній  день  в  Україні  відсутній  національний  та  регіональний  кадастри  земель  курортного, рекреаційного  та  природного  призначення; не визначені  природні  території  з  метою  їх  рекреаційного  освоєння  та  відновлення  до  заповідних; не  встановлені  межі   охоронних   зон; не  спроектовано  потребу  резервних  територій  для  розвитку  курортів,  рекреації   та  туризму і,  відповідно, сама  діяльність   у  рекреаційній  сфері  не  визначається  пріоритетною  та  такою, що  потребує  розробки  державних  програм  розвитку.  Згідно  Закону   України  “ Про  охорону  навколишнього  природного  середовища” ( стаття 60), особливої  охорони  потребують  природні  території, що  мають  велику  економічну  цінність як  унікальні  та  типові  природні  комплекси  для  збереження  сприятливої  екологічної  обстановки, попередження  стабілізації  негативних  природних  процесів  і  явищ. Згідно  Закону  такі  території  утворюють  єдину   територіальну  систему.  До них   включають  зони  курортних, лікувально-оздоровчих,  рекреаційних   територій,  які  можна  ранжувати  в  регіональному  вимірі [2]. 

Південний  регіон України  займає  вагоме  місце  в  державі  за наявністю відповідної кількості та якості рекреаційних ресурсів і тому потребує удосконалення економічного і екологічного механізмів управління цими територіями. 

Для підвищення  ефективності управління рекреаційними ресурсами Південного регіону і максимального  задоволення  потреб  населення  необхідно  досконале та обґрунтоване  дослідження  регіону, вивчення сучасного його стану  і порівняння  зі станом регіону   попередніх  років. З метою виконання цих задач ми  пропонуємо   впровадження сучасних геоінформаційних систем і комп’ютерних технологій [3], які дозволяють  вирішувати різні задачі, пов’язані з моніторингом територій та прийняттям оптимальних управлінських рішень на основі моделювання і картографування існуючої просторово-часової інформації.

Література

  1. Екологічний  менеджмент  та  аудит  рекреаційних  територій ( концептуальні  заходи  та  організаційний  механізм): Монографія.- Під редакцією д.е.н. Т.П. Галушкіної - Одеса: Видавництво  ТОВ “ ІНВАЦ ”, 2006. - 184 с.
  2. Закон  України “ Про охорону  навколишнього  природного  середовища”. Законодавство України про екологію. - К: КНТ, 2004.- С. 43.  
  3. Морозов В.В.  ГІС в управлінні водними і земельними ресурсами: Навчальний посібник. - Херсон, Вид-во ХДУ, 2006. - 91 с.

Так же рекомендуем посмотреть:

© 2007 Hydrotechnics.ru.
Использование материалов разрешается при обязательной установке
активной гиперссылки на сайт Hydrotechnics.ru рядом с опубликованным материалом.

Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика